Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/лушпанити

Матеріал з Вікіджерел

Лушпа́нити, ню, ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.