Словник української мови (1927)/лякати
Зовнішній вигляд
| ◀ лякання | Словник української мови Л лякати |
лякатися ▶ |
|
Ляка́ти, ка́ю, єш, гл. Пугать, страшить. Стор. МПр. 92. Котл. Ен. Шевч. 289. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Ном. № 3029.