Словник української мови (1927)/лялька
| ◀ лялечка | Словник української мови Л лялька |
лялько ▶ |
|
Ля́лька, ки, ж. 1) Кукла. Левиц. I. 390. Була в мене наміточка й ту дітки украли, на ляльки подрали. Мет. *2) Ребенок, дитя. Обидві — і нянька, й лялька — трохи померзли. Дн. Чайка. II. 92. Ум. Ля́лечка. Ви́строїлась як ля́лечка. Как куколка оделась. Ном. № 218. А ні ля́лечки не ви́дко. Ни души не видно. Ном. № 1919. *Хоч би лялечка тобі озвалась. Дн. Чайка. II. 147. 3) Употребляется как ласкательное по отношению к женщине. Добридень, моя кралечко, моя лялечко! Стор. II. 217.