Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ляпанець

Матеріал з Вікіджерел

Ля́панець, нця, м. 1) Оплеуха, пощечина. По пиці ляпанця дасть. 2) Мн. Ля́панці. Туфли, шлепанцы. *Сл. Нік.