Словник української мови (1927)/лях
| ◀ лятва | Словник української мови Л лях |
ляха ▶ |
|
Лях, ха, м. Поляк. Шевч. 52, 46. Котл. Ен. Чуб. I. 106. Ум. Ля́шенько, ляшо́к. Ув. Ляшу́га. *Вже малювалось перед очима, як би він потовк гімназиста, щоб не чіпав, ляшуга. Св. Л. 224.