Словник української мови (1927)/лящ
| ◀ ляшуга | Словник української мови Л лящ |
лящання ▶ |
|
Лящ, ща́, м. 1) Рыба лещ, Cyprinus brama. 2) Пощечина. Дати ляща в пику. Ном. № 3852. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. I. 33. А що, іззів ляща? Ном. № 3972. Ум. Ля́щик.