Словник української мови (1927)/маківка
| ◀ маків | Словник української мови М маківка |
маківник ▶ |
|
Ма́ківка, ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цветок мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Шевч. 22. Дівчина почервоніла як маківка. Левиц. Пов. 107. *Ма́ківкою горі́ти. Раскраснеться, зардеться. Маківкою моя дівчина горить. С. Пальчик Звен. у. Ефр. 3) М. водяна́ = мак водяни́й. Маркев. 166. 4) Маківки́. Род вышитого узора на сорочке. КС. 1893. V. 278. 5) Хороводная игра (см. Мак 8), а также красивая девочка, которую в этой игре, под конец песни, подбрасывают вверх, представляя тем отряхивание мака. Гринч. III. 108. Ум. Ма́ківочка. Її ж дочка, як маківочка. Рудч. Ск. II. 49.