Словник української мови (1927)/манастирь
| ◀ манастирський | Словник української мови М манастирь |
манатка ▶ |
|
Манасти́рь, ря́, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. Левиц. Підвести́ під манасти́рь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь. Драг. *Ти мене мусиш під манастирь підвести. Кв. Мертв. вел. I. 167.