Словник української мови (1927)/мандрівець
Зовнішній вигляд
| ◀ мандрика | Словник української мови М мандрівець |
мандрівка ▶ |
|
Мандріве́ць, вця́, м. Странник; путешественник.
| ◀ мандрика | Словник української мови Борис Грінченко М мандрівець |
мандрівка ▶ |
|
Словник української мови — М
мандрівець
Борис Грінченко
1928
Мандріве́ць, вця́, м. Странник; путешественник.