Словник української мови (1927)/мантулки
| ◀ мантулити | Словник української мови М мантулки |
мантяр ▶ |
|
Манту́лки, ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые с ярмарки, и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется в значении: разнообразный, неоднородный товар, преимущественно мелкий. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.