Словник української мови (1927)/маніритися
Зовнішній вигляд
| ◀ маніра | Словник української мови М маніритися |
манірний ▶ |
|
Мані́ритися, рюся, ришся, гл. Жеманиться.
| ◀ маніра | Словник української мови Борис Грінченко М маніритися |
манірний ▶ |
|
Словник української мови — М
маніритися
Борис Грінченко
1928
Мані́ритися, рюся, ришся, гл. Жеманиться.