Словник української мови (1927)/мари
Зовнішній вигляд
| ◀ маржина | Словник української мови М мари |
мариво ▶ |
|
Ма́ри, мар, мн. ж. 1) Носилки (для умерших). Несли труну на марах бояре. Кв. I. 114. Щоб тебе́ на ма́рах ви́несло! Желаю тебе смерти (Проклятие). Ном. № 3791. 2) См. Мара́ 3.