Словник української мови (1927)/мацока
| ◀ мацнути | Словник української мови М мацока |
мацу ▶ |
|
Мацо́ка, ки, об. Косноязычный. От ше хто роскаже, — це Кузьма! Як почне телиться, як почне сюркати та пирхати, та плюваться!.. — Та він же мацока. Там-же говорят: Цока-мацока, борщу не їсти, а каші не дамо. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.