Словник української мови (1927)/маяк
| ◀ маявка | Словник української мови М маяк |
маяння ▶ |
|
Мая́к, ка́, м. 1) Призрак. *См. Маня́к 1. Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. Чуб. III. 328. 2) Дерево, оставленное при порубке леса. Ворони… сіли на маяку, що на горі посеред лісу. Шевч. *3) Маяк. Сл. Нік.