Словник української мови (1927)/маґіль
| ◀ маґерка | Словник української мови М маґіль |
маґільниця ▶ |
|
Ма́ґель и ма́ґіль, ґлю, м. 1) Каток (для белья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. *Як будемо сорочки качати — на маґлі, чи просто рублем? С. Пальчик Звен. у. Ефр. 2) Часть ткацкого станка. См. Верста́т. МУЕ. III. 17.