сліпак

сліпак

Сліпа́к, ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = Веретільник 1. Вх. Пч. I. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. I. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. I. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. Сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924