Сорок лїт діяльности Просьвіти/Видавнича дїяльність „Просьвіти“
| ◀ Читальнї „Просьвіти“ | Сорок лїт діяльности Просьвіти Видавнича дїяльність „Просьвіти“ |
Економічна дїяльність „Просьвіти“ ▶ |
|
Маючи за найважнїйшу цїль ширенє просьвіти між нашим народом, „Просьвіта“ від самого початку свого істнованя старала ся розвинута як найширшу видавничу дїяльність, бо-ж видаванє книжок і ґазет, се найліпший спосіб ширеня просьвіти.
Приступаючи до видавничої дїяльности, прийшло ся „Просьвітї“ перше всего рішити справу правописи, яка мала-б бути уживана в її виданях.
Як відомо, до 1893 р. уживали в школах і урядах для нашої мови т. зв. етимольоґічної правописи. Одначе наші учені вже в початках 19-ого віку пізнали, що етимольоґічна правопись не відповідає характерови нашої мови, і старали ся виробити якусь відповіднїйшу правопись, оперту на основах фонетичних. Через те за весь час відродженої українсько-руської лїтератури наші письменники в великій части вживало фонетичної правописи, аж в кінцї в 1893 р. заведено фонетичну правопись для нашої мови також ві всїх школах і урядах.
Отже з огляду на те, що в нашім письменстві вживаня двоякої правописи: етимольоґічної і фонетичної, перший видїл „Просьвіти“, приступаючи до видавничої дїяльности, мусїв також рішити, якою правописю друкувати свої виданя. Молодїж жадала, щоби „Просьвіта“ завела в усїх своїх виданях правопись фонетичну, але видїл не хотїв заводити від разу такої новости і рішив, що книжочки для народу мають бути друковані такою правописю, якої вживають в народнїх школах, т. є. етимольоґічною, а виданя для інтелїґенциї такою, якої забажає собі автор. Сеї постанови держала ся „Просьвіта“ до 1898 р. Аж надзвичайні загадані збори з 1. лютого 1899 р. ухвалили завести в усїх виданях і в дїловодстві „Просьвіти“ фонетичну правопись.
В перших роках своєї видавничої дїяльности „Просьвіта“ присьвячувала найбільше заходів і працї видаваню шкільних підручників. Були се часи, коли Русини почали домагати ся руських ґімназий, отже для осягненя сеї цїли треба було також постарати ся о шкільні підручники. Сею справою заняв ся видїл „Просьвіти“ разом з комісиєю, зложеною з руських учителїв середнїх шкіл, головно з учителїв академічної ґімназиї у Львові, в якій в чотирох низших клясах була вже викладовою мовою руська. При підмозї краєвого і центрального правительства, яке удїляло запомог на друк книжок і визначувало гонорарі авторам, в рр. 1871–1876 видала „Просьвіта“ 17 шкільних книжок для низшої ґімназиї в 12.300 примірниках.
В 1876 р. друк шкільних книжок перейшов на краєвий фонд і „Просьвіта“, хоч мала ще більше рукописий до друку, справу видаваня шкільних книжок понехала.
Згадаємо, що видаванє шкільних книжок в нашій рідній мові так було зацїкавило нашу інтелїґенцию, що також з росийської України надходили до „Просьвіти“ рукописи шкільних книжок.Та найважнїйшою справою в видавничій дїяльности „Просьвіти“ було і є видаванє популярних книжочок для народу. Для сеї задачі заложено „Просьвіту“ і сїй задачі присьвячує вона всї свої сили, стараючи ся відповісти всїм потребам, які повстають на сїм безмежнїм полї народньої працї.
Зараз в першім роцї свого істнованя (т. є. в 1869 р.) „Просьвіта“ видала першу книжочку для селян п. н. „Зоря“. Зміст „Зорі“ так подобав ся селянам, що до двох тижнїв розійшов ся цїлий її наклад, 2.000 примірників. Про „Зорю“ висловив ся в письмі до видїлу „Просьвіти“ з великими похвалами також тодїшнїй популярний письменник о. Іван Наумович, обіцюючи, що й сам щось напише для видавництв „Просьвіти“. Одначе покійний не додержав свого слова і загалом почав щораз більше відчужувати ся від народньої мови в своїй працї для нашого народу, аж в кінцї покинув зовсїм Галичину і перенїс ся до Росиї.
В перших роках істнованя „Просьвіти“ видаванє популярних книжочок було получене з великими трудностями. Не було анї відповідних творів, анї добрих способів ширеня книжочок між народом. З-поміж редакторів, які в тих часах вели видавництво „Просьвіти“, згадаємо буковинського поста Осипа Юрия Федьковича, якого видїл „Просьвіти“ спровадив для сеї цїли з Буковини до Львова. Федькович приїхав до Львова в липнї 1872 р. і вів видавництво популярних книжочок до кінця 1873 р.
Аж як заведено постанову, що кождий член „Просьвіти“ має діставати всї популярні виданя товариства даром, аж тодї видаванє популярних книжочок вступило на добру дорогу. Книжочки починають появляти ся за кождий місяць і в такім числї примірників, скільки членів числить товариство. В міру того. як розвивало ся наше письменство, також зміст тих книжочок ставав лїпший.
Як росла і розвивала ся дїяльність „Просьвіти“ коло видаваня популярних книжочок за час 40-лїтнього істнованя товариства, се нам покаже отся таблиця:
| В | 1869 | р. вийшло | 4 | книжочок в | 20.000 примірників |
| 1870 | 3 | 18.000 | |||
| 1871 | 4 | 24.000 | |||
| 1872 | 4 | 24.000 | |||
| 1873 | 4 | 22.000 | |||
| 1874 | 12 | 123.000 | |||
| 1875 | 6 | 83.515 | |||
| 1876 | 6 | 75.230 | |||
| 1877 | 5 | 40.850 | |||
| 1878 | 2 | 16.960 | |||
| 1879 | 4 | 18.400 | |||
| 1880 | 6 | 23.340 | |||
| 1881 | 5 | 18.970 | |||
| 1882 | 6 | 26.710 | |||
| 1883 | 7 | 21.000 | |||
| 1874 | 6 | 28.505 | |||
| 1875 | 7 | 26.525 | |||
| 1886 | 7 | 32.275 | |||
| 1887 | 7 | 31.785 | |||
| 1888 | 9 | 37.735 | |||
| 1889 | 9 | 37.790 | |||
| 1890 | 8 | 50.470 | |||
| 1891 | 24 | 99.030 | |||
| 1892 | 11 | 91.610 | |||
| 1893 | 11 | 96.340 | |||
| 1894 | 10 | 67.860 | |||
| 1895 | 9 | 46.500 |
| В | 1896 | р. вийшло | 9 | книжочок в | 51.600 примірників |
| 1897 | 11 | 68.000 | |||
| 1898 | 8 | 70.000 | |||
| 1899 | 7 | 55.000 | |||
| 1900 „ | 9 | 83.000 | |||
| 1901 | 9 | 85.000 | |||
| 1902 | 8 | 82.000 | |||
| 1903 | 8 | 87.000 | |||
| 1904 | 8 | 92.000 | |||
| 1905 | 8 | 120.000 | |||
| 1906 | 8 | 73.000 | |||
| 1907 | 10 | 126.000 | |||
| 1908 „ | 9 | 130.000 |
Щоби ще докладнїйше побачити зміст і розвиток видавничої дїяльности „Просьвіти“, подїлїм її 40-лїтню дїяльність на 4 десятилїтнї періоди. Тодї побачимо, що вона видала:
| в першім десятилїтю | (1869—78) | 447.660 прим. | |||
| в другім | (1879—88) | 265.255 | |||
| в третїм | (1889—98) | 679.200 | |||
| в четвертїм | (1899—1908) | 933.000 |
Отже за 40 лїт своєї дїяльности „Просьвіта“ видала 2 мілїони 325 тисяч 115 примірників популярних книжочок для народу.
Всїх книжочок було 308. Коли їх розложимо на окремі ґрупи відповідно до змісту, то побачимо, що на се число зложило ся: 81 оповідань, 44 книжочок змісту ґеоґрафічного та історичного, 40 збірок ріжнородного змісту, 36 книжочок господарського змісту, 31 калєндарів, 22 книжочки змісту природничого і лїкарського, 22 книжочки змісту правничого, 15 біоґрафій заслужених людий, 11 книжочок змісту релїґійно-морального і 6 книжочок про справи промислові та торговельні. .djvu_54_converted.jpg)
„Просьвіта“ старала ся також видавати просьвітно-популярну часопись для народу, хоч через недостачу фондів не могла вести постійно такого видавництва. І так від 1877—1879 р. видавала вона „Письмо з Просьвіти“, від 1894—1896 р. „Читальню“, а тепер від початку 1907 р. видає знов „Письмо з Просьвіти“, яке в 1907 р. виходило раз на місяць, а в 1908 р. виходить уже два рази місячно.
Побіч членських книжочок і „Письма з Просьвіти“ почало від 1907 р. видавати також „Просьвітні листки“. Є се невеличкі брошури, в які входять передруки з „Письма з Просьвіти“. Зміст кождого числа „Просьвітних листків“ ріжнородний, цїна незвичайно низька (6 сотиків).
В кінцї треба згадати про поважне видавництво п. н. „Руська письменність“, яке виходить під редакциєю і заходами Юлїяна Романчука. „Руська письменність“ має на цїли дати нашій публицї по незвичайно низькій цїнї повні виданя творів всїх наших лїпших письменників. Доси вийшло сього видавництва 7 книжок, що обіймають 1) твори Котляревського, Гулака-Артемовського і Гребінки, 2) і 3) твори Квітки Основяненка, 4) твори Шашкевича, Головацького, Устияновича і Могильницького, 5) твори Метлинського і Костомарова, 6) і 7) Кобзар Тараса Шевченка.На всї ті виданя „Просьвіта“ від початку 1869 р. до кінця 1907 р. видала 371 тисяч 924 кор. 64 сот.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|