Сорок лїт діяльности Просьвіти/Економічна дїяльність „Просьвіти“
| ◀ Видавнича дїяльність „Просьвіти“ | Сорок лїт діяльности Просьвіти Економічна дїяльність „Просьвіти“ |
Маєткові справи „Просьвіти“ ▶ |
|
Як уже знаємо з статутів „Просьвіти“, від 1891 р. поклала вона собі за цїль не тільки просьвіту, але також піднесенє добробуту нашого народу.
Сповнюванє сеї своєї задачі почала вона від того, що при читальнях „Просьвіти“ почато закладати крамницї, позичкові каси і шніхлїрі. Але швидко почала вона розширяти свою просьвітно-екокомічну дїяльність і на инші области економічного житя нашого народу, змагаючи до великої цїли: переведеня орґанїзациї всего економічного житя нашого народу.
Ширшу дїяльність в сім напрямі почала „Просьвіта“ в 1895 р. В надолистї того року відбуваєть ся перше господарське віче „Просьвіти“ в Перемишлї, за яким в дальших роках ідуть що-раз численнїйші господарські віча по цїлім краю, скликувані переважно філїям „Просьвіти“
3 початком 1896 р. „Просьвіта“ установляє вандрівного учителя господарства ілюстратора читалень, котрий має за задачу переводити люстрацию читалень та сїльських господарств, уряджувати господарські відчити, вести практичні господарські курси і т. д. З кінцем 1901 р. „Просьвіта“ з браку фондів була примушена сю посаду звинути, але в 1904 р., діставши на сю цїль підмогу з краєвих фондів, установила її знов.
Коли галицький сойм ухвалив закон про спілки ощадности і позичок системи Райфайзена „Просьвіта“ при кождій нагодї старала ся заохотити наші громади до закладаня таких спілок.
В 1904 р. „Просьвіта“ дала почин до розвитку молочарства між нашим народом. В лютім того року видїл стрийської філїї „Просьвіти“ скликав молочарську анкету до Стрия, а потім устроїв ряд відчитів про молочарство по селах Стрийщини. До того часу орґанізация молочарських спілок була нашому селянству зовсім невідома, бо Краєвий Видїл та ц. к. господарські товариства у Львові і Кракові працювали для сеї справи виключно в Західній Галичинї між польським селянством. А тимчасом поле для дїяльности в сїм напрямі між нашим народом було дуже пригоже, як се найлїпше показало ся з дальшого розвитку молочарської дїяльности, розпочатої „Просьвітою“. По заложеню перших молочарських спілок в Стрийщині (в Завадові заходами о. Остапа Нїжанковського і в Угерську заходами о. Льва Горалевича) число спілок починає постійно рости, наслїдком чого в 1905 р. при стрийській філїї „Просьвіти“ для орудуваня справами молочарства засновуєть ся окрема молочарська секция. Але така орґанізация при дальшім зростї молочарських спілок показуєть ся недостаточною і наслїдком того повстає в Стрию „Краєвий Союз молочарських спілок“, опертий на окремих статутах, який лучить тепер коло 25 молочарських спілок. Тим спілкам Головний Видїл „Просьвіти“ все радо спішить з материяльною і моральною помічю, висилає свого вандрівного учителя господарства на заложенє і люстрацию спілок і т. д.
В кінцї в 1906 р. повстає при Головнім Видїлї „Просьвіти“ окрема господарсько-промислова комісия, яка має на метї обняти пляновою, систематичною і трівкою орґанізациєю всї области економічного житя нашого народу в Галичинї, головно-ж рільництво і рільничий промисл, промисл домашнїй, торговлю рільничими продуктами і справу кредиту.
Вже й тепер, за такий короткий час, дїяльність комісиї зазначила ся корисно. І так комісия довела до того, що „Народня Торговля“ перемінила ся на „Краєвий Торговельний Союз“, який має на метї орґанїзацию сїльського крамарства. Далї заняла ся вона справою фабрикациї цементових дахівок. В 1907 р. заняла ся доставою збіжа селянам на засїв по зниженій цїнї. Для впобразованя селян в господарстві закладає в Милованю на 50 морґах землї садівнично-огородничу школу. Уладила 163 досьвідних піль на сїножатях в 39 місцевостях 25 повітів. Повела взірцеву управу пашних ростин на просторі понад 23 гектари землі в 72 місцевостях 32 повітів. Заняла ся справою орґанїзациї шевства і кушнїрства. Уряджує господарські виклади. Постарала ся, що Головний Видїл „Просьвіти“ оголосив конкурс на 6 стипендий для господарських студий. Так представляють ся в загальних рисах заходи господарсько-промислової комісиї коло піднесеня добробуту нашого народу.
Разом з розвитком економічної дїяльности „Просьвіти“ ростуть також її видатки на економічні цїли. Так приміром в 1907 р. видала вона на сї цїли 76 тисяч 124 кор.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|