Сорок лїт діяльности Просьвіти/Заснованє „Просьвіти“

Сорок лїт діяльности Просьвіти
Заснованє „Просьвіти“

Львів: Видавництво Товариства „Просьвіта“ у Львові, 1908

Заснованє „Просьвіти“.

В сїчнї 1868 р. один з старших руських дїячів, о. Стефан Качала, член-основатель „Матицї“, котрий разом з молодшими старав ся справити „Матицю“ на добру дорогу, піднїс в ґазетї „Слово“ проєкт заснованя нового товариства для просьвіти народу і поставив йому за цїль: „спомагати народню просьвіту в напрямах моральнім, материяльнім і полїтичнім через видаванє практичних книжок, брошур і т. д. в тій мові, якою нарід говорить“. Так само думали й инші старші народовцї, а рівночасно займала ся сею справою поважно львівська руська академічна молодїж, яка й дала почин до заснованя „Просьвіти“.

В мартї 1868 р. вибрала вона комітет, який мав заняти ся виробленєм статута товариства. До сього комітету ввійшли також люди з-поза кругів академічної молодїжи. Статут уложено і подано до намістництва, але намістництво його не затвердило. Треба було рекурсувати до мінїстерства внутрішних справ, яке узгляднило

Анатоль Вахнянин,

перший голова і почесний член »Просьвіти«.

рекурс і повідомленси з 2 вересня 1868 р. позволило заложити товариство.

По затвердженю статута вибрано комітет, який мав увести товариство в житє. Комітет звернув ся до всїх визначнїйших Русинів у Львові і на провінциї, запрошуючи їх в члени товариства. Сей поклик комітету зустрів ся скрізь з прихильністю. З провінциї понадсилано привітні листи до комітету.

Перші загальні збори нового товариства назначено на день 8 н. ст. грудня 1868 р. в салї львівської „Стрільницї“. Комітет хотїв, щоб перед загальними зборами відправити богослуженє, але в львівських церквах відмовили йому. Настоятелї львівських парохій, москвофіли, відсилали його насьмішливо до костела. Для москвофільських пан-отцїв українська національна ідея була так само тодї, як і тепер „польською інтриґою“.

Загальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповівши про заходи коло заснованя товариства, виголосив довшу промову про цїль товариства: „пізнанє і просьвіту народу“. Потім головою зборів вибрано старенького львівського міщанина Товарницького, який покликав на секретарів д-ра Корнила Сушкевича і Володимира Ганкевича. Про задачі і цїли товариства промовляли ще львівські Русини Андрій Січинський і письменник Федор Заревич, а опісля промовив гість з провінциї о. Йосиф Заячківський, який ще в 1848 р. брав живу участь в нашім народнїм руху. В своїй горячій промові загрівав він присутних до народньої працї та до вірности свому народови від імени „нїмого сїльського народу“.

До першого видїлу товариства були вибрані: Олександер Борковський, Анатоль Вахнянин, Іван Комарницький, Михайло Коссак, Максим Михаляк, д-р Омелян Огоновський, Омелян Партицький, Юлїян Романчук, д-р Корнило Сушкевич і Корнило Устиянович. Головою вибрано д-ра Омеляна Огоновського, пізнїйшого довголїтнього голову „Просьвіти“, але він не приняв вибору, а на своє місце предложив Анатоля Вахнянина. Так першим головою „Просьвіти“ став Анатоль Вахнянин.

На перші загальні збори „Просьвіти“ понадсилано з провінциї і від товариств инших славянських народів привітні письма і телєґрами, а наш буковинський поет Юрій Федькович так одушевив ся сим новим дїлом молодої громади львівських Русинів, що написав з сього приводу вірш п. н. „Здоров чесному собору „Просьвіти“ у Львові“.

Так заложено товариство „Просьвіту“

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.

Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1930 року.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
Автор помер у 1937 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.