Сорок лїт діяльности Просьвіти/Маєткові справи „Просьвіти“
| ◀ Економічна дїяльність „Просьвіти“ | Сорок лїт діяльности Просьвіти Маєткові справи „Просьвіти“ |
Добродїйна дїяльність „Просьвіти“ ▶ |
|
Головним жерелом, з якого „Просьвіта“ черпала свої фонди, особливо в початках свого істнованя, були членські вкладки. Коли поділити час істнованя „Просьвіти“ на 4 десятилїтнї періоди, то зріст суми, узисканої з членських вкладок, представить ся ось-як:
| В | 1869 | р. членські вкладки виносили | 408 — корон |
| 1878 | 1.397·— | ||
| 1888 | 3.182·— | ||
| 1898 | 8.521·— | ||
| 1907 | 17.588·99 |
Загалом сума членських вкладок від початку 1869 р. до кінця 1907 р. виносила 202 тисячі 276 кор. 59 сот.
Тепер так само приглянемо ся зростови доходів „Просьвіти“ взагалї
| В | 1869 | р. виносили вони | 1.457·18 корон |
| 1878 | 28.629·76 | ||
| 1888 | 11.691·76 | ||
| 1898 | 23.162·56 | ||
| 1907 | 129.670·44 |
Зріст розходів у тім самім часї представляєть ся так:
| В | 1869 | р. розходи виносили | 1.425·76 корон |
| 1878 | 28.480·92 | ||
| 1888 | 11.561·12 | ||
| 1898 | 23.162·56 | ||
| 1907 | 125.746 95 |
.djvu_60_converted.jpg)
54 сот.
В кінцї приглянемо ся зростови власного маєтку „Просьвіти“. При кінцї першого 20-лїтя істнованя „Просьвіти“, т. є в 1888 р. виносив він 50.661 кор. 26 сот.; в 30-ім роцї істнованя „Просьвіти“, т. є. в 1898 р. виносив він 47.116 кор. 66 сот. тепер, т. є. при кінцї 1907 р. виносить він 158 тисяч 835 кор.
На сей маєток складають ся між инших доми „Просьвіти“ у Львові, Золочеві, Сокали, Долинї, Золотім Потоцї і Сновидові, біблїотека і музей товариства у Львові, видавництва і т. д.
Треба згадати також про фонди, які остають під зарядом „Просьвіти“. Докладний спис тих фондів знаходить ся в кождім справозданю Головного Видїлу і в кождім калєндарі „Просьвіти“, і тому ми не будемо їх тут перечисляти. Скажемо тільки загально, що з кінцем 1907 р. всїх фондів було 32. Цїль тих фондів або стипендийно-запомогова, то значить, вони призначені на удїлюванє стипендий чи запомог для учеників, студентів, письменників і т. д., або видавнича, то значить, з них мають бути видавані авторам премії за написанє означених в фондацийнім акті творів. Загальний грошевий стан усїх тих фондів виносив з кінцем 1907 р. 187 тисяч 272 кор. 40 сот.
Найбільший з тих фондів є стипендийний фонд ім. Станислава Новосада, пок. пароха Підгаєць, котрий в своїм завіщаню передав під заряд „Просьвіти“ 120.000 кор., з яких проценти мають бути обернені на стипендиї для учеників і учениць (по половинї) середнїх шкіл по 240 кор. річно. Сей фонд увійшов в житє 1905 р.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|