Сорок лїт діяльности Просьвіти/Статути „Просьвіти“
| ◀ Заснованє „Просьвіти“ | Сорок лїт діяльности Просьвіти Статути „Просьвіти“ |
Що робили Головні Видїли „Просьвіти“? ▶ |
|
Кожде товариство має свій статут, який означує цїль товариства, способи до осягненя тої цїли, права і обовязки членів, постанови про маєток товариства і т. д., одним словом, постановляє, яка повинна бути орґанїзация товариства, і вказує, якими дорогами повинна йти і розвивати ся дїяльність товариства.
Длятого ми розкажемо тепер що найважнїйше про статути „Просьвіти“.
Треба знати, що статут „Просьвіти“ не все був один і той самий. В міру того, як пізнавано його хиби і недостачі, змінювано його на лїпше, так що прим. перший статут „Просьвіти“ був зовсїм неподібний до теперішнього.
Перший статут надавав „Просьвіті“ назву і характер товариства наукового, яке мало за цїль „пізна- нє і просьвіту народу“ при помочи отсих способів: „збиранє і видаванє всїх плодів устної народньої словесности, як пісень, казок, приповідок, історичних переказів і загалом усего, що може причинити ся до пізнаня народу і його істориї; видаванє популярних письм в усїх галузях науки, відповідних понятям народу і його потребам“.
Також відносини членів до товариства були инакші. Члени платили при вступі 4 корони вписового, а крім того 1 кор. 4 сот. місячної вкладки. Такі високі оплати назначено тому, бо основателї товариства не сподівали ся, щоб між селянством при тодїшній темнотї знайшло ся богато охочих вступити в члени товариства, і числили тільки на інтелїґенцию.
Але швидко показало ся, що такий статут непрактичний, і вже на других загальних зборах, які відбули ся у Львові на Стрільницї 26 н. ст. мая 1870 р., змінено його.
Головна зміна статута полягала на тім, що усунено науковий характер товариства і одинокою цїлю товариства признано: „ширити просьвіту між руським народом“. Отже „пізнанє народу“ як одна з цїлий товариства відпало, а разом з тим відпало видаванє етноґрафічних материялів як спосіб до осягненя тої цїли.
Способи до осягненя цїлий товариства другий статут значно розширює, через що круг дїяльности товариства, на скільки ходить о ширенє просьвіти, стає майже такий самий, я і тепер.
Другий статут „Просьвіти“ містив також зовсїм нові постанови про збори і видїли повітові, з чого пізнїйше розвинули ся філїї „Просьвіти“, а також про „аґентів“ товариства, званих пізнїйше „відпоручниками“. .djvu_12_converted.jpg)
В відносинах членів до товариства другий статут завів лиш такі зміни, що вписове з 4 кор. знизив на 2 кор., місячну вкладку з 1 кор. 4 сот. на 50 сот.. а крім того надав членови право діставати два примірники кождого виданя товариства за половину книгарської цїни.
На сїм другім статутї опирала ся дїяльність „Просьвіти“ аж до кінця 1876 р. Пізнавши його недостачі, змінено його ще протягом 1875 р., але через ріжні трудности в намістництві й мінїстерстві він зачав обовязувати аж від початку 1877 р.
Найважнїйша зміна, заведена в сїм статутї, полягала на тім, що вписове зовсїм знесено, а висоту річної вкладки знижено на 4 кор., а для селян і міщан на 2 кор. Крім того постановлено, що звичайний член має діставати даром що-місячні популярні книжочки, видавані товариством.
Ся постанова статута незвичайно важна: вона уможливила широким масам селянства вступити в члени „Просьвіти“, а виданям „Просьвіти“ дістати ся в великім числі до рук селян. Аж від тепер стає „Просьвіта“ товариством справдї загально-народнїх і число її членів з усїх верств нашого народу, особливо число членів-селян почало поважно зростати.
В 1891 р. статут „Просьвіти“ знов змінено. Коли товариство через ширенє просьвіти між нашим народом, через придбанє кількох тисяч членів між нашим селянством стало на кріпких основах, порішило воно зробити новий крок в своїй праці для добра нашого народу і почати дбати також про піднесенє його добробуту.
Крім того скріпило воно свою просьвітну орґанїзацию через закладанє читалень на власних статутах, а свою орґанізацию економічну через закладанє ріжних економічних товариств, як позичкові каси, крамницї, спілки рільничо-господарські і т. п.
Все те обнято новим статутом, який як цїль товариства означує „просьвіту і піднесенє добробуту руського народу“, а також придумує ріжнородні і многосторонні способи для осягненя тої цїли.
На основі статута з 1891 р. „Просьвіта“ розвиває свою дїяльність і доси. В міру розвитку дїяльности товариства почато відчувати потребу дальших змін статута, перед якими й стоїть тепер товариство.
Для доповненя того загального образу, який дає нам про круг дїяльности „Просьвіти“ істория змін статута, треба додати, що в 1906 р. на основі ухвали загальних зборів Головний Видїл „Просьвіти“ покликав до житя окремі комісиї: видавничу, яка займаєть ся справами просьвіти взагалї і особливо справами видань товариства, і господарсько-промислову, яка має на метї дбати про піднесенє добробуту нашого народу. Крім сих двох комісий повстала в 1908 р. комісия орґанїзацийно-просьвітна, яка має дбати про правильний розвиток читалень і філїй товариства. При Головнім Видїлї істнує також постійна анкета для поборюваня неграмотности.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|