Сорок лїт діяльности Просьвіти/Читальнї „Просьвіти“
| ◀ Філїї „Просьвіти“ | Сорок лїт діяльности Просьвіти Читальнї „Просьвіти“ |
Видавнича дїяльність „Просьвіти“ ▶ |
|
Закладанє читалень назначав „Просьвітї“ вже другий статут, вироблений першим видїлом товариства. Вже тодї наші народнї дїячі дуже добре розуміли, що тїльки тодї просьвіта між нашим народом може пустити глибоке корінє, коли в кождім селї буде просьвітний осередок — читальня.
Сеї справи „Просьвіта“ нїколи не спускала з очий. На загальних зборах 1873 р. д-р Олександер Огоновський кладе в сїй справі отсе внесенє: „Збори поручають новому видїлови старати ся закладати читальнї для народа по селах і місточках“. А 1874 р. „Просьвіта“, приймає читальню в Денисові в свої члени. З того часу число читалень, які вступають в члени „Просьвіти“ з кождим роком зростає. В 1876 р. Головний Видїл „Просьвіти“ постановляє кожду читальню, яка вступить в члени товариства, обдарувати книжочками. І так воно дїєть ся й до нинї.
Але аж статут 1891 р. позволив „Просьвітї“ приступити до закладаня читалень на власних статутах і таким чином обняти всї свої читальнї в однакові орґанїзацийні форми. На підставі того-ж статута при читальнях „Просьвіти“ закладають ся також крамницї, позичкові каси, шпіхлїрі і т. д.
Зріст числа читалень „Просьвіти“ від 1891 р. аж до нинїшного дня представляєть ся ось як:
| В | 1891 | р. заложено | 5 | читалень, отже всїх було | 5 |
| 1892 | 42 | 47 | |||
| 1893 | 43 | 90 | |||
| 1894 | 50 | 140 | |||
| 1865 | 93 | 233 | |||
| 1896 | 109 | 342 | |||
| 1897 | 180 | 522 | |||
| 1898 | 182 | 704 | |||
| 1899 | 112 | 816 |
| В | 1900 | р. | заложено | 108 | читалень, | отже | всїх | було | 924 |
| 1901 | 120 | 1044 | |||||||
| 1902 | 295 | 1339 | |||||||
| 1903 | |||||||||
| 1904 | 211 | 1550 | |||||||
| 1905 | |||||||||
| 1906 | 143 | 1693 | |||||||
| 1907 | 198 | 1893 |
|
|
|
|
І так в цїлій Галичинї маємо тепер понад дві тисячі читалень „Просьвіти“. Рух в сих читальнях проявляєть ся в напрямі просьвітнім і економічнім. Богато читалень має гарні біблїотеки, до чого дає основу Головний Видїл „Просьвіти“, котрий, як уже сказано, дарує кождій читальнї певну скількість (коло 80) примірників своїх видань. В деяких читальнях є також богато часописий. До оживленя житя в читальнях причиняють ся хори, аматорські кружки, відчити і т. д. Майже кожда читальня обходить сьвяточно роковини емерти Тараса Шевченка.
Чимало читалень удержує крамницї, якими опікуєть ся Головний Видїл, висилаючи на контролю і поученє своїх делєґатів, уряджуючи крамарські курси та стараючи ся о безпроцентові позички для крамниці з Краєвого Видїлу. При деяких читальнях були також шпіхлїрі. Загалом беручи, крамниць є коло 500, шпіхлїрів над 250, а позичкових кас над 200.
В кінцї зазначимо, що в послїдних часах що-раз більше читалень стараєть ся о свої власні доми.
Понад дві тисячі читалень, се безперечно гарне число. Але нам не вільно сим числом вдоволяти ся. Не забуваймо, що наші села аж тодї будуть дїйсно просьвічені, коли в кождім із них буде просьвітно-культурний осерелок — читальня, яка гуртуватиме в собі всїх місцевих селян, будучи для них місцем науки і забави. Сотворити в кождім нашім селї такі огнища просьвіти, школи громадянських чеснот і місця заспокоєня всїх культурних потреб товариського житя — се наша теперішня задача.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|