спочив
спочив
|
|
Спочи́в, ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Спочи́в, ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.