спритний

спритний

Спри́тний, а, е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. I. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924