Привітання життя (збірка)/Старе віно

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

3                                                                СТАРЕ ВІНО
В холоднім сутінку сухого льоху
по стінах тиша кане зерном граду.
І пяний, митний запах винограду
й ряди пляшок, що в сповитку із моху.

В цю кучугуру, мов у землю соху,
вбиває час плісні кошлату шпаду.
Пляшки набрякнуть у тісноті спаду
і тріскають, немов струки гороху.

Вино в пісок усякне, червінь рож
увійде в зелень мохового прута.
І ми, буває, нашої також

бажаєм дійсности розбити стіни,
дарма, що може, кинувши їх пута,
ми б розіллялись на незнані ріні.