Старі хати Харкова/Хата по Основянській вул. ч. 64

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хата по Основянській вул. під ч. 64.[1]

Зараз в хаті живуть чужі люде, тому докладно довідатись про історію її не пощастило. Як переказують сусіди, садиба колись належала Капшукові, котрий згодом продав її своєму сусідові Лисенкові. Лисенко розібрав тин між своїм двором і сумежним, в наслідок чого одержався просторий двір з двома ворітьми (на плані оселі нанесено лише двір Капшука). Лисенко потім спродав свій плець з хатою сучасному господареві — Давидовичу. Під час великої пожежі 1869 р. на Заїківці наша хата по переказам ніби-то не горіла і їй налічують за сто років.

З окола хата здається ще міцною, але у середині дуже занехаяна. Зараз мешканці живуть лише в кімнаті, в хаті-ж держать свиней та курей. В хаті наслано широкі „нари“ у два поверхи, бо один час в ній жили робітники. Комора чисто вимазана, побілена, з закромом. Хата поставлена у дворі з відступкою на 4.25 м. від вулиці ближче до правої межі; причілком, орієнтованим на південь, вона дивиться на вулицю. В палісаднику перед причілком ростуть старі жовті окації. Зараз хата з вулиці закрита високим парканом так, що видно лише стріху, раніш же замісць паркану був невисокий плетений тинок. За хатою вглиб двора стояв раніш хворостяний хлів, а за ним починався город.

На плані бачимо: хату, кімнату, комору з закромом та піддашок на трьох сішках. Хата — рублена з дубових брусів та пластин (0,12—0,14—0,16—0,18 м.) в замок з остатком. Зруб виведено по одвісу. В кутках він ще кріпкий, в прольотах же його виперло до 0,04 м. Підвалини затоплено в землю. На чому вони лежать — чи просто на землі, чи на стоянах — не вияснено. Кімната теж рублена, трьохстінна. Прольот між кімнатою та хатою закрито піччю і лише вгорі над піччю продовжні стіни кімнати зтягнуто трьома брусами. Сі бруси, пропущені впоперек цілої будови, вяжуть крім того ще сінешні сіни й піддашок; в них же врубано сволок кімнати. Комора — хворостяна плетена всторч, сіни сторчові з пластин. Раніш хату кругом обперізувала дощата призьба, зараз її немає, розсунулась. Підлога — земляна, в кімнаті вище на 0,08 м. ніж в сінях та хаті. Стеля з обаполів та дошок (товщина 0,05 м.) наслана щільно по сволокам. Сволоків у хаті два (0,20✕0,20 м.) з фасками; в кімнаті — один; в сінях — два, по-під стінами вподовш піддашку, що вказує на пізнійше походження стелі у сінях. Покрівля — чотирьохсхила соломина, дуже побита горобцями й вивітрена. З чола зверху натрушено нової соломи в начос. Оглядаючи покрівлю з горища, бачимо, що місцями вподовш схилів під соломою лежить очерет, а місцями й хворост. Крокви (d=0,15—0,14 м.) розставлено на віддаленні 1,20—1,35 м., повязано бантинами й обшито латами (d=0,06 м.). Сполучено крокви під кутом в 95° (без піддашку при тій же висоті покрівлі кут був би = 90°). Причілковий залом од вулиці дає 47°, а протилежний 52°. Напуск стріхи з причілку (0,85 м.) піддержується брусом, врубаним в випуски ощепин; з чола (1,00 м.) держиться на прогоні, підпертому 3 сішками; з останніх боків (0.40 м.) стріха піддержується кінцями кроков. Обмазана хата (зруб) глиною, зовні по рештовці, з середини — просто по дереву. Вікон в хаті пятеро — три з причілку, два на чоло; рями на 6 шиб. В кімнаті вікон двоє, по одному в кожній надвірній стіні; одне з них з відсувною кватиркою. Двері хатні — 1,65✕0,84 м., кімнатні 1,49✕0,74 м., зовнішні 1,62✕0,75 м. Піч в хаті вариста, невелика, обложена білими кахлями помазаними зверху крейдою; без сумніву — перероблена; перед нею згодом зроблено плиту. В кімнаті зараз також плита. Стеля й стіни (з окола й середини) зараз білі, мазані крейдою. Долівка глиняна. Сішки на піддашку круглі з „подушками“ вгорі. Підстрішні бруси з чола й причілку помережані лиштвою; одкоси випущених кінців ощепин з причілку оздоблені проритими доріжками: один простовісними рівнобіжними, другий — ламаними. Налишники на вікнах вгорі закінчуються гребнем, а внизу зубцями.


Проаналізувавши кресленики, помічаємо: чотирьохкутний абрис плану дає відношення сторін 2:3; для хати в ньому виділено половину (точніше — на товщину 1 бруси більше); остаток ділиться пополам: одна половина відходить під кімнату, а друга — під сіни з коморою. Відношення довжини комори до сіней — по чолу — 2:3. На піддашок припадає ⅛ загальної ширини плану. Просвіти вікон дають відношення ширини до вишини 2:3, а вишина їх (наблизно) = ⅓ вишини стіни. Двері дають відношення 1:2. Слід одмітити ще, що покрівля в сій хаті підвищена проти норми, встановленої попередніми хатами: кістяк покрівлі трохи вище за вишину стін.

На сьому закінчуємо наше знайомство з хатами Заїківського району.


Старі хати Харкова. 1922. №19. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.jpg
19. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.


Старі хати Харкова. 1922. №20. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.jpg
20.
Старі хати Харкова. 1922. №21. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.jpg
20.
Старі хати Харкова. 1922. №22. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.jpg
22.
Старі хати Харкова. 1922. №23. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.jpg
23.


Старі хати Харкова. 1922. №24. Хата по Основянській вул., ч. 64, в Харькові.jpg
24.

  1. Див. табл. XI—XIII, рис. 19—24.
Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах.