Старі хати Харькова/Хата по Основянській вул. ч. 70
| ◀ Хата по Заїківській вул. ч. 39 | Старі хати Харькова Хата по Основянській вул. ч. 70 |
Хата по Валерьянівській вул. ч. 73 ▶ |
|
Там, де тепер Основянська вул., літ 100 тому назад був вигін, котрий лише починав заселюватись. Де-не-де, далеко одна від другої порозкидані були на вигоні окремі оселі. Одною з таких відокремлених обгорожених навколо парканом була оселя Федора Щербаня. Щербань займався хліборобством, иноді чумакував. В глибині двора, ближче до правої (коли дивитись з вулиці) межі стояла невеличка хворостяна хата з сіньми (стіни утворювалися парою плетених плотів, загружених глиною, піском і т. п.). Сумежно з хатою стояв просторий хлів для худоби. Згодом на сім дворищі було збудовано ще дві хати, котрі стояли наблизно на тих же місцях, де стоять зараз хати під ч.ч. 70 та 68. В сих новопобудованих хатах оселилися сини старого Щербаня — Гаврило ти Матвій. В 1869 р., коли від великоі пожежі вигоріла майже вся Заїківка, всі сі три хати згоріли. 1871 р. Щербані купують десь поблизу на Москалівці хату, переносять і ставлять її у себе удворі в кутку ближче до вулиці. А років через чотирі після пожежі будують і другу хату. В першій оселився Гаврило, в другій — Матвій. Гаврило не довго пожив у новій хаті; після його смерти двір ділиться на дві частки (див. план оселі) і тепер Гаврилова хата значиться під ч. 70, а Матвієва під ч. 68 по Основянській вул. Після смерти Гаврила його двір з хатою в 1895 р. купує за 820 карб. Лабанов, котрий в 1898 рр. перепродає двір Андрію Степановичу Птичці — сучасному господарю хати. Матвієва хата згодом перейшла до сина його Ілька Щербаня. Ількові зараз 56 років; з його слів і записана історія оселі.
Хата під ч. 70 стоіть у дворі, відділяючись від вулиці палісадником. Перед чолом, орієнтованим на літній схід, — чистий двір з садочком та альтанкою. Далі вглиб двора — хлів та повітка (недавні). План сеї одної з самих просторих хат в Харькові — хрещатий[2], розбитий на слідуючі части: дві хати, кімната, сіни, чулан, холодні сіни й піддашок. Вся будівля — рублена, з дубових брусів (0,18✕0,20 м.) з остатком. Зруб стоїть на стоянах, піднятий над землею од вулиці на 0,60, а з двору на 0,25 м. Стіни виведені по одвісу. Виступаючі стіни кімнати років 15 назад перероблені і забрані пластинами всторч. Де-кілька зіпрілих вінців чільної стіни замінено новими. Призьба од вулиці зараз цегляна (раніш була з дошок), з чола та при напільній стіні — дощана, а з причілку у двір — плетена хворостяна. Підлога раніш земляна, нині замінена деревляною. Вікна побільшені, раніш були невеличкі з відсувними кватирками. Стеля в обох хатах з пластин, наслана на двох сволоках в один ряд щільно; єсть стеля і в сінях з лядою для лазу на горище. Покрівля соломяна на чотирі схили. Щоки даху в сінях і кімнаті забрано дошками. Стріха винесена за стіну з чола на 1,00 м., з причілку (вулишного) та заду на 0,90, з другого причілку на 0.75 м.; підрізана вона майже на однім рівні кругом. Напуск стріхи піддержується з причілків брусами покладеними на виступаючих остатках ощепин, з чола — прогоном, котрий підпірається 6 сішками, ззаду — кінцями кроков. Крокви — з кругляків, лати — з жерток. Причілкові схили піддержуються кожний 6 кроквами, звязаними при вершині вкупі, останні бока — парними кроквами, пов'язаними бантинами, при чому виступи кімнати та сіней перекриті по спеціяльно поставленим додатковим кроквам. Сніпки лежать колосками вниз. Покрівля нераз підновлялася; колись її підпалила блискавка, після того майже вся була заново зроблена. Обмазана хата як з середини, так і зовні просто по дереву. Кімната обмазана по рештовці товсто глиною; сіни частково обмазані по рештовці (дрань). В середині стіни синилися, а підлога мазалася жовтою вохрою, з окола стіни то синилися, то білилися; призьба ж обовязково жовтилася. Двері — з дошок (0,025 м.) на шпугах. Вікониці — нові, двійні. Печі в хатах й кімнаті були звичайні варисті; зараз з них залишилась лише одна (в хаті у двір); останні перероблено на плити. Стара піч кахляна, з малюнками. Димарів два. Бички лежать на двох кругляках, положених вподовш хати так, що вага їх передається на порогові стіни хат. Сішки пофарбовані коришневою, а двері жовтою олійною фарбою. Випуски ощепин оброблено зубцями по одкосам. Брус — без лиштви. В хаті мається божник — кіот XVIII в., старі ікони та канапа, але все це сучасних господарів.[3]
Якоїсь яскраво зазначеної пропорційности в відношенню частин — як в плані, так і в фасадах та перекроях — на нашу думку, в сій хаті трудно добачити. У всякому разі, всього того, що так яскраво б'є в очі в хаті по Єлисаветинському пров., й почасти задержалось і в хаті по Заїківській 39 — тут немає. Навпаки, від неї віє ремісничою сухістю та безбарвністю. Тут ми зустрічаємось з характерним зразком найбільш розповсюдженого типу (в розумінню стилю) пізньої міщанської оселі. Де-що в відношенню частин повторено і тут,[4] навіть з деякими відмінами. Але повторення се цілком механичне. Єдине, що заслуговує в ній уваги, се — хрещатий план. Коли-б пощастило його твердо установити для хат, то се-б був ще один місточок між хатами та церквами. Та на жаль ми не можемо в сьому випадку з певністю сказати, чи такою хата була й задумана, чи такою стала в наслідок переробок і добудов. Може швидче друге. В ряді випадків зустрічаємось в Харькові з трьох-чи чотирьохкамерними хатами, де всі зруби стоять окремо, а місця зтику їх закриваються лисицями, або навіть лише забиваються глиною. Се спостерігаємо і в хаті ч. 70 по Основянській вул. І ніщо не перечить припущенню, що спочатку напільна стіна кімнати, як то бачимо в величезній більшости хат такого типу, не виступала за линію стін обох хат; сей виступ міг з'явитись в наслідок переробок з метою збільшити площу кімнати. Що-ж до другого виступу (чулан і холодні сіни), то тут план примушує думати, що він (виступ) результат пізнійших переробок: спочатку хата мала лише піддашок вподовш всього чола. Перетворення прямокутного плану хати на хрещатий примусило ускладнити ферму покрівлі. І от тут будівник яскраво виявив повну мистецьку безпомічність. Він не в силі був відступити від чотирьохсхилости і перекрив виступи плескуватими (116°!) напусками; навіть заломити їх з боків не зумів, а забрав щоки дошками. В наслідок сього, а також і в наслідок того, що причілкові схили заломлено дуже мало, як на таку довгу будову (47°), в ракурсі покрівля западає і розлазиться на всі боки. В Лебедині на Харьківщині нам довелось бачити дві хати теж хрещатого плану, але тут майстри цілком інакше розвязали проблему. Тут покрівля з причілків заломлена дуже круто, кімната вкрита теж крутим трьохсхилим дахом, а сінешний виступ — з високим крутим фронтоном — перекрито на два схили. В наслідок сього дах не западає, а глядач бачить, як на ньому завязується мальовнича гра пересічених линій та площин.
——————
- ↑ Див. табл. IV—VII, рис. 7—12.
- ↑ В Харькові єсть ще одна хата подібного типу — на Москалівці, по Єдиновірчеській вул. під ч. 19.
- ↑ Хата під ч. 68 по Основянській вул. почасти нагадує описану вище під ч. 70. План іі заміряно і на план оселі абрис його нанесено в маштабі. Хата рублена, дубова з домішкою липи та сосни, крита соломою; по розмірам, менша за хату під ч. 70, хатина в ній не виступає за линію напільної стіни. Сіни вкриті продовженим напуском даху хати, сіни хворостяні, плетені всторч, обмазані глиною; вхід до них не з чола, а збоку (з півдня). Призьба з причілку цегляна, а з инших боків дощана. Вікна од вулиці перероблені, з двору старі — з рямами на 6 шиб. В сінях маленьке віконце з відсувною кватиркою. В кімнаті ще збереглась стара розписна кахляна груба.
- ↑ Вишина кістяка покрівлі=вишні стін, схема плану — наблизно та-ж, що і попередній хаті, конструктивні засоби та инші традицією вироблені типові прикмети українського житла ті-ж, що і в инших старих хатах.
Таб. IV.
Таб. V.
Таб. VI.
Таб. VII.
