Сторінка:«Вільна Україна». Число 4. 1906.pdf/27

— 21 —

^**^*

Хто молота кинув, та гострий різець?

— В роботі ми всі, як один,
Народу будуєм ми вільний дворець
З каміння державних руїн.

^**^*

Дзвениж моя пісне, як радість лунай,

В далекій чужій стороні
І працю шляхетну й змагання вітай,
Що молодь тримають в огні.

^**^*

Дзвени ж моя пісне, у небі шугай,

Як сокіл, що вирвався з пут,
І геній всесвітний та творчий вітай —
Великий, увільнений труд.

^**^*

Дзвени моя пісне, грімни над землей,

Як суду страшного труба,
Хай царствує мати всевладна людей
Основа життя — боротьба.

^**^*

Від краю до краю в своїй стороні

Несем ми веселий привіт,
Співаєм як ластівки… ми на весні
Звіщаєм про знесений гніт.

^**^*

Ще скуті в кайданах німая земля,

І кожний бурхливий потік,
І листя зів'яле, і сніг на поля
Мов саван улігся й не зник;