Хто молота кинув, та гострий різець?
— В роботі ми всі, як один,
Народу будуєм ми вільний дворець
З каміння державних руїн.
***
Дзвениж моя пісне, як радість лунай,
В далекій чужій стороні
І працю шляхетну й змагання вітай,
Що молодь тримають в огні.
***
Дзвени ж моя пісне, у небі шугай,
Як сокіл, що вирвався з пут,
І геній всесвітний та творчий вітай—
Великий, увільнений труд.
***
Дзвени моя пісне, грімни над землей,
Як суду страшного труба,
Хай царствує мати всевладна людей
Основа життя—боротьба.
***
Від краю до краю в своїй стороні
Несем ми веселий привіт,
Співаєм як ластівки… ми на весні
Звіщаєм про внесений гніт.
***
Ще скуті в кайданах німая земля,
І кожний бурхливий потік,
І листя зів'яле, і сніг на поля
Мов саван улігся й не зник;
