Сторінка:«Вільна Україна». Число 4. 1906.pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 37 —

Нагадаємо, як ся справа стоїть у наших радікал-демократів. Державний парлямент відає лише а) зносини з иньшими державами б) фінанси для загально-державних справ в) внішня торговля і мито г) загально-державна армія і справи війни і миру. Всі ж иньші справи належать до компетенції краєвого сейму *).

Таким чином тут майже репродукується федеративний лад Швейцарії, Амеріки, Австралії, Германії.

Ми не ставимо такого звуження компетенції державного парляменту.

Розуміється, резолюція У. С. Д. Р. П. не каже, як далеко сягає наше звуження. Але кидати таку догану резолюції, що прінціпіально угрунтовує вимогу, се означало б взагалі не розуміти суті подібних резолюцій. Розуміється, ся резолюція—не „основний закон“. Та і не діло соціальдемократії їх писати. Нам важно установити прінціпіальну позіцію—право законодавства. Як далеко ми його поширимо, се опреділяється конкретними відносинами і обставинами з одного боку і прінціпом централізму з другого боку. Се—діло практичного здійснення визнаного прінціпу **).

Але припустім на хвилину, що позіція, д. Смутка є нашою позіцією, дамо т. Лукашевичеві спроможність заняти кращу стратегічну позіцію ***).

Погляньмо ж, як справляється т. Лукашевич при таких найліпших для нього умовах критики.

„Штучне відокремлення України“, каже т. Лукашевич, в економічному життю могло б бути лише шкодливнм і для тих галузів (отраслей) промисловости, котрі розвиваються переважно на українській терріторії, і для тих, котрі зкупчилися в центральній Россії й иньчих краях"****).

Перечитали ми тай здивувалися. Про яке відокремлення (обособленіе) балакає автор? Досі ми були певні, що лише державні таможенні кордони економічно відокремлюють одну

_________________________

*) Платформа Української Радикальної партії Видання Укр. Рад. Парт. Львів.

**) Розуміється, ми проти того, щоб торговельне право, цівільне і карне, права людини і горожанина утворювалися сеймом.

***) Таким чином, коли навіть т. Лукашевичеві і довелося б розбити таку автономію, йому треба було б знову розбиватн автономію.

****) В. Ж. № 2 стр. 42.