там, де є фактична єдність сьвітогляду, програми і тактіки!
Т. Лукашевич радить у. с. д. р. п. стати близче до „русской“ соціаль-демократії, а для сього радить останій одмовитися од автономії. Ми дякуємо! Ми считали б великим той день, коли б весь пролетаріат всіх національностей з'єднався під прапором єдиної соціаль-демократичної партії! І у. с. д. р. п. робить все, що можливо, для того, щоб організований і нею пролетаріат складав частину великої партії.
Але не ціною псування прямих інтересів пролетаріату!
Ми думаємо, що українська соціаль-демократія, як і „русская“ повинна стояти близько до інтернаціональної соціаль-демократії.
І от в національному питанні ми стоїмо не тілько близче до інтернаціональної соціаль-демократії, ніж російська, навіть більше, ми проводимо її погляди.
Ось чому т. Лукашевич, колі він совісний соц.-демократ, не має права кидати нам обвинувачення в націоналізмі лише тому, що ми близьки не до „русской” соціаль-демократії в національному питанні.
Ми пропонуємо т. Лукашевичеві довести, що погляди Кавцького та програма Брюнського партейтагу суть націоналістичними, бо і вони обстоюють автономію національних терріторій[1]).
Але ми не віримо, щоб це було під силу найкращим діячам соц-демократії, а не то що для „единого от малых сих“—т. Лукашевича!
Та і крім того ми не віримо в сьмілість т. Лукашевича. Він не із сьмілих, як ми вже звернули увагу читачів. Ліпше пустити „побрехеньку“ націоналізму!
Кавцький, Брюнський партейтаг. Занадто вже страшно… А що, як?..
М. П.
- ↑ Звертаємо увагу, що резолюція Брюянського конгресу збудовала автономію, пр о це с виключно на національному питанні, між тим у нас приводяться аргументи і загально-економічні і політичні. А між тим ні одному соціаль-демократові не приходить в голову назвати сю резолюцію націоналістичного. Брюнська резолюція, має на оці всіх пригнічених націй, не тілько тих, у котрих є національне почуття.}}
