Сторінка:«Вільна Україна». Число 4. 1906.pdf/58

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 52 —

дві ці сили—і пролетаріат і селянство—не можуть довший час перебувати в нірвані і, зібравшись з силами після перших тяжких пораз, залишать ту «мертву точку», на якій вони волею революційного процесу зупинились.

Настрій, пануючий в згаданих—найбільш революційних — частинах російського населення, вірно відчувається урядом, який прегарно знає, що на зверхній спокій покладатись не можна, бо він зрадливий і не певний і таїть в собі нову і може ще більш грізну революційну хуртовину. Відси—намагання уряду закріпити свою твердиню, зробити її неприступною перед новими нападами на неї. Спішно, з несамовитою напруженістю переводяться ці намагання в життя. По всім флангам урядової позіції будуються ѕuі hеnегіѕ «вовчі ямі», «дротяні загороди», «бруствери»—взагалі все те, до чого звертаються в справжній війні, чого вимагає завзята боротьба за побіду.

Вся країна — форум боротьби; скрізь революційне полум'я рознесло свої іскри, навіть в глухих і темних доси закутках запалили вони горючий матеріял революцї—тому то вся майже Росія об'явлена на стані військової облоги. В відношінню до 39 губерній це зроблено офіціально. В 26 губерніях панує надзвичайна або зміцнена охорона, але ріжниці межи першою категорією і другою не має dе fасtо ніякої, бо як в тих, так і в других справляє свою побіду жорстокість, насильство, сваволя і утиск—ці необхідні сопутники військового часу і конечні атрібути військових діячів.

Закони військового часу вимагають суворого переслідування ворогів і ми бачимо, як «карательні експедиції» разстрелюють, вішають, знущаються над революціонерами, як руйнується іхнє добро, паляться цілі города і села, секвеструється майно, гвалтуються жінки, малолітні дівчата, беруться в полон і прямі участники революції і заподозрені в ній і звичайні наймирнійші «обивателі». Закони військового часу вимагають суворого суду і кари над ворогами—все це на скору руку лаштується і сотні людей ідуть на шибениці, десятки тисяч замикаються в тюрьми, або засилаються на Сибір, на північ. Військові закони мають на меті запровадити тишину і спокій в повставшій країні-і от, в інтересах «громадської тишини і безпечности», зупиняється все громадське і культурне життя країни. Завішуються газети, причинюються ріжні інстітуції, арештовуються всі «небезпечні» елементи населення. Як під час справжньої війни скрізь по Росії стоять бліндіровані потяги з військом, готові кажної хвилини рушитись в небезпечні пункти і вистрілами з гармат та пулеметів знищити ворога, повернути в руїну його добро і цілі селитьби.

Взагалі—мобілізовані всі сили, приведені в бойовничу готовність всі засоби, напружена вся увага уряда і ціла країна, як вона широка та велика, походе на військовий табор, із сконцентрованою управою, із строго поділеними функціями для усьпіху як «оборонительної», так і «наступательної» війни з «внутрішнім» ворогом.

Кавур якось висловився, что при стані військової облоги, в якому тепер перебуває dе fасtо ціла Росія, країною може правити перший ліпший дурень. А там, де порядкує така категорія адміністраторів, не-