водження уряду «соціалісти», що ввіходять в міністерство Сарьєна, не протестують. Правда, Клемансо знову приїхав був в осередок страйкового руху Ланс і намагався привернути спокій серед робітників, закликуючи їх «до порядку», але в той-же час приїхав і воєнний міністр, що демонстративно нагорожував орденами жандарів і салдат, поранених в стичках з робітниками. На похоронах поручника Лотура, що помер від ран, які дістав в одній із стичок з страйкарями, воєнний міністр в промові заявив, що Лотур помер від «преступних» рук при «героїчним» виконанню своїх обовязків.
Що більше, французський уряд кваліфіцірує страйк, подібно до нашого самодержавно - бюрократичного, яко «бунт» (так міністр громадських робот Барту назвав в сенаті недавній страйк парижських почтарів)—і це в той час, коли в склад теперішнього французського радикального міністерства ввіходе Бріан, що вважає себе за соціаліста і ще до недавна був одним з перших і найгарячіших пропагаторів ідеї загального страйку!
Все це дуже нагадує нам знайомі слова і картини. Республіканський буржуазійний уряд до дивного, в поводженню і в розмові з робітниками. подібний до нашого самодержавно-бюрократичного. Ця схожість яскраво свідчить про те, що сучасна клясова держава, яка-б не була її форма (чи монархія чи республіка)—однаково стає в оборону евсплуататорів-капіталістів і допомогає їм в гнобленню і визиску робітничої кляси.
Обурені страйкарі, на провокацію з боку уряду, відповідають все го стрішими і гострішими засобами боротьби. Стички з військом трапляються все частіше й частіш. В Лансі страйкарі зруйнували залізнодорожний міст. по котрім мали прибути нові потяги з військом. Число останнього в однім лише Лансі доходе до 20.000 чоловік. Та сила робітників не в сих стичках. Коли робітники будують барікади і зза них зустрічають військо каміннями, то до сього примушує їх провокація з боку уряду. Останньому є вигода викликати робітничі маси на барікади і розбити їх при помочі гармат і пулемьотів подібно до того, як се зробив російський уряд в Москві. Лаври кремлевського адмірала Дубасова не дають спати французським адміралам.
Се добре разуміют, провідники і керманичи страйкового руху, через що сіндікат (спілка) шахтарів і видав відозву, в котрій закликує страйкарів до дальшої боротьби за свої права, але разом з тим закликує і до спокію. Замісто безнадійної боротьби з військом, котре буржуазія заставила боронити свої інтереси, робітники збираються вжити проти своїх ворогів могутню зброю, випробованну вже пролетаріатом Росії, а власне — звернутись до загального страйку. До шахтарів вже приєдналися робітники де-яких фахів: страйкує вже багацько робітників друкарів і робітників на бавовняних фабриках. В городі Лорієні справа загального страйку, на випадок коли капіталісти незадоволять домагань шахтарів, вже порішена конгресом уповноважених робітничих сіндікатів (спілок), що відбувся 7-го числа сього місяця. З Парижу майже що дня надходять звістки про нові страйки. 4 апріля застрайкували друкарі, за ними ювеліри, красільщики, прислуга ресторанів і инчі.
Можливість загального страйку в Франції збільшується ще тим, шо наближається 1-ше мая, день робітничого свята, з котрого французський
