Сторінка:«Вільна Україна». Число 4. 1906.pdf/76

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 70 —

якім би то не було виді». Що до справи шкільної осьвіти, то конгрес ухвалив домагатися,що—б школа мала цілком світський характер. Над рештою резолюцій: про виборчу реформу, поліпшення умов праці, встановлення найменч можливої («minimum'а») зарабітної платні і т. инч. не зупинєемось.

На конгресі третьої партії, «соціаль-демократичної федерації» обговорювалась більшість питань, що мали вже місце на конгресах двох попередніх партій. Позаяк в партіях тепер панує однаковий напрям, то і резолюції, приняті на конгресі сеї третьої партії, мало чим різнятся від резолюцій, принятих на там-тих попередних конгресах. Важна лише резолюція, яка вимагає сполучення соціаль-демократичної федерації з новою робітничою партією, що склалась ще в 1903 році, як спілка: «робітничої партії», «незалежної робітничої партії» і «громади фабіянців». Така резолюція поясняється тим, що «соціаль-демократична федерація», після того як нова робітнича партія, в останні часи, приняла новий напрямок, не находе ніякоі ріжниці між собою і там-тою партією.

Таке зближення робітничих партій, з котрих «соціал-демократична федерація» стоїть на грунті ортодоксального марксізму і висовує наперед клясову боротьбу, а «робітнича партія», будучи переважно організацією тред-юніоністів, що до послідніх часів стояли за «економіку» і уникали «політіки» в боротьбі робітничої кляси з капіталістами, відносилась несприяюче до «боротьби кляс»—стає можливим лише дякуючи двом причинам. З одного боку само життя показало прихильникам «економіки» хибність їхніх поглядів, з другого російська—революція взагалі піднесла в гору дух серед західно-европейського пролетаріату і показала йому свіжий приклад того, чого взагалі може досягти пролетаріат сильними, смілими виступами. Під впливом сих двох причин, напрям боротьби англійського пролетаріяту значно змінився і, що необхідно зауважити, мав дуже користні для пролетаріату наслідки. Про сей новий курс, що запанував в шерегах англійського пролетаріату і його насьлідки—вважаємо необхідним де-що сказати.

VII.

Являючись країною, де перш всього почали розвиватись велика промисловість і процвітати капіталізм, Англія довгій час одна панувала на світовому ринкові і вигоди капіталистичного способу продукції та світової торговлі довгій час пожинали виключно англійські капіталісти-промисловці. Високі бариші підприємців могли миритися з, порівнюючи, високою заробітною платнею робітників і останні, будучи в більшості матеріально забезпеченими, в масі мало були здатними помічати протилежности капіталистичного ладу і не відчували на собі клясового гніту. Намісць клясової солідарности і організації цілої кляси, серед англійських робітників почали развиватись вузьки «приходські» інтереси професій і професіональна солідарність. Насьлідком сього був пишний розцвіт серед англійських робітників професіональних організацій, «тред-юніонів», завданнєм яких було стежити за економичними інтересами цілої професії і, почасти, забезпечувати матеріяльно своїх членів від всяких пригод (без-