після заведення 8 годинного робочого дня і що тижневого відпочину. Між маніфестантами та поліцією було багато крівавих стичок, драгуни наїзжали кіньми на нарід. Боронячись від сих «славних» оборонців, маніфестанти подекуди будували барікади. Так в вечері на вулиці Fontaine au Roi були зроблені барікади, але це мало випадковий характер і на ніч все утихло. За цей день під час розрухів в Парижі арештовано 680 чоловіка і поранено 30, що звичайно свідчить про щиру діяльність уряду. В иньших містах Франції сього дня також одбулись великолюдні зібрання робітників. В Марселі, Ліонні, Тулузі та иньших городах робітниками робились заходи до демонстрацій і скрізь їх поліція розганяла, стріляла, арештовувала. Так відбулось у Франції це велике робітниче сьвято, яке, не дивлячись на жорстокі заходи, зроблені урядом, мало цей рік величезні розміри і показало буржуазії, що 8 годинний робочий день, як що його тепер і не пощастить робітникам здобути, є питання близького часу.
В Англії, в Лондоні, сьвяткування 1-го мая пройшло спокійно, без втручання поліції і війська. В Гайд-Парку зібралось коло 8000 чоловік; говорились промови ораторами соціалістами та анархистами, крім англійської, на німецькій, французькій, польскій та иньших мовах. Більшість робітників соціалістів прийшла до Гайд-Парку в процесії з музикою та червоними прапорами. В Австрії гасломъ дня було, звичайно, загльне виборче право; 1-ше мая як раз прийшлось під час реформи виборчого права. В переддень 1-го мая соціаль-демократія звернулась до робітників з маніфестом, в якому кличе їх «на сьвяткування 1-го мая, на мирну та грізну демонстрацію за загальне виборче право».
В Відні, Празі, Львові та иньших містах Австрії 1-го в ранці відбулося багато робочих збірок, після котрих були улаштовані мапіфестації. Маніфестації сі скрізь відбулися спокійно. Але у Львові, наприклад, між маніфестантами та поліцією счинилась бійка через провокацію з боку поліції. З обох боків були важко паранені. Під впливом сеї провокації посол до Австрійського парляменту Дашиньский сказав на зібранню робітників промову, в котрій заявив, що австрійський пролетаріят на насилля з боку уряду буде відповідати так як і россійський: револьверами і бомбами.
Так сьвяткував пролетаріят за кордоном своє велике сьвято, котре скрізь, крім Англії, уряд та буржуазія старались повернути в бойню і пролити кровпролетарів. В цей день робітники побачили, що їх сили збільшуються, ростуть, росте організація їх та все приближує день побіди робітничої справи.
М. Г.
