Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

перший крок в організаційному становленні жіночого руху, справедливо критикував його за локальний характер і майже повністю філантропічні цілі[1]. М. Павлик підкреслював, що члени товариства були відірвані від трудящих українських жінок[2].

Аналогічних жіночих організацій було декілька. У 1904 р. у Чернівцях було створене жіноче доброчинне Товариство імені св. жен Мироносиць, метою якого проголошувалися турбота про оздоблення церкви, а також допомога бідним дівчатам в отриманні освіти. Членом товариства, як відзначалося в статуті, могла бути "кожна освічена жінка, без різниці обряду, яка веде моральний спосіб життя, сприяє греко-католицькому обряду і українській народності"[3]. У тому ж 1904 р. у Львові появилося клерикально-доброчинне, товариство "Марійське товариство пань", членами якого були жінки з доволі заможних греко-католицьких сімей. У 1908 р. утворилось товариство "Православних Русинок", метою якого було "об'єднати, виховати і просвітити" українських жінок Північної Буковини на основі православного віровчення. Товариство утримувало бурсу для 50 дівчат, а також дитячий дошкільний заклад для 40 дітей. У перші роки існування нараховувало до 150 членів[4].

Існували також клерикально-добродійні товариства, членами яких були не тільки жінки. У 1898 р. у Самборі було створене товариство для підтримки вдів і сиріт греко-католицьких священиків, а у 1902 р. у Львові "Товариство св. Ольги", сферою діяльності якого проголошувалась Східна Галичина і Північна Буковина, а завдання вбачалося у збереженні і підтримці християнського духу і християнських чеснот в українських сім'ях[5].

Були спроби урізноманітнити форми роботи серед жінок. Так, створене у 1893 р. у Самборі "Товариство для виробу риз церковних" поєднувало християнсько-доброчинні і комерційні цілі. Діяльність товариства підтримували священики. Вже в перший рік існування товариство нараховувало 118 членів[6], а через три роки — 308 членів. Зростав і комерційний товарооборот. Тільки у 1896 р. було продано товарів на суму 34000 зл.[7].

 
  1. Діло. - 1884,-№ 134.
  2. Народ. - 1890. № 4. - С.48.
  3. Статут женьского добродійного товариства імені сьв. жен Мироносиць в Чернівцях. Чернівці, 1904. -С. 1.
  4. Православний календар. - Чернівці, 1912. - С.169.
  5. Статут товариства св.Ольги. - Львів, 1902. - С. 1-9.
  6. Діло.- 1894.- № 199.
  7. Діло. - 1896. - № 177.