Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Казимир захопив Львів у середу після св. Варфоломія 1334 р. Рік 1384 тут помилковий — не лише тому, що тоді не було короля Казимира, але й тому, що в цей рік середа припадала на саме свято св. Варфоломія, а не після нього. Єдиний випадок у 40-70-х рр., коли середа припадала зразу після св. Варфоломія, це 1349 р., 28 серпня.

Можливо, що якраз в цей день було захоплено місто, а хронікер погано розшифрував або обрахував рік, переводячи дату з вірменської ери на еру від народження Христа, тим більше, що вірменські цифри записували літерами. Князя Льва у 1349 р. у Львові не було, але, згідно з моїми дослідженнями, князь Лев залишився для львівської історичної пам'яті пізнішого часу особою, котра символізувала галицьку державу періоду до 1349 р. взагалі. В кожному випадку, дата, яку подає хроніка, заслуговує на увагу.

Збереглися дві нетотожні копії хроніки в бібліотеках Венеції і Парижу. Перше видання 1896 р.; наукове видання з перекладом реалізовано в 1988 р.[1]

Написи. Відомо про 2 написи, виготовлені в другій половині XIII-XIV ст.

8. Намогильний напис 1277 р. згадується у хроніці С. Рошки (1690-1739). Хронікер побачив його у церкві св. Анни на передмісті Львова. Про цей напис писав історик та географ С. Гювер-Агонц (1740-1824), запозичивши відомості від Рошки або виписавши їх з нотаток О. Зограпяна, який відвідував Львів у 1791 р. Про могильні написи з середини XIII ст. (але без конкретних дат) згадував польський історик Ю.-Т. Крусінський (1675-1756)[2].

Камінь не зберігся. Відома лише дата (726 р. вірм. ери), позначена на камені. Якщо виходити з історії вірменської колонії у Львові, вістка про напис 1277 р. виглядає вірогідною.

9. Будівельний напис 1364 р., про спорудження фонтанчика характерної деталі вірменського адміністративно-церковного ансамблю "готичного“ Львова — опублікував мандрівник М. Бжшкянц (1777-1851), щоправда, з помилковою датою 1264 р. Правильне датування (813 р. вірм. ери) відновлюється просто, на підставі згадки про короля Казимира у написі та відомостей про завершення

  1. Алішан Л. М. Кам'янець… С. 115-121; Dachkévyich Ya. R., Tsyjarski E. “La Chronique de Venise“ // Rocznik Orientalistyczny. — Warszawa, 1988. — T. 46. — Zesz.2. S. 5-82.
  2. Рошка C. Хроніка або церковні аннали. — Відень, 1964. — С. 136; Гювер-Агонц С. Вказ. пр. — С. 135 (обидва видання вірм. мовою); Krasiński J. Th. Prodromus ad tragicam vertentis belli Persici historiam… — Leopoli, 1740 (2-а impressi corv). — P. 124, 128.