Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf/145

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Грушевского та НТШ до участі у конгресі славістів у Петербурзі — то це, очевидно, викладена ним схема україно-руської народності. Але праці М. Грушевського увійшли до збірника. Того ж 1904 року у Петербурзі виходить його "Очерк истории украинского народа", друкований у друкарні товариства "Общественная Польза". До речі, півстоліття до того це товариство публікувало історичні праці П.Куліша. Тут у подальших роках вийшли брошури М. Грушевського "Украинство в России, его запросы и нужды", "Украинский вопрос", "Освобождение России и украинский вопрос", інші, а також "Иллюстрированная история Украины", два томи збірника "Украинский народ в его прошлом и настоящем". "Очерк истории украинского народа" перевидавався.

Другий том "Статей по славяноведению" ІАН видала у 1906 р., до нього увійшла розвідка Івана Франка[1]. Через чотири роки третій том "Статей…" друкує "Етнографічну карту Угорської Руси" Степана Томашівського[2].

Автор розпочав цю працю з ініціативи Володимира Гнатюка, відомого дослідника Угорської Русі. В. Гнатюк та С. Томашівський планували спільно приступити до складання карти розміщення українців-русинів в Угорській Русі. Хвороба не дала Гнатюкові працювати над цим і Томашівський "узяв на себе цілу працю, аби тільки діло, конечне на нашу думку, скорше довести до кінця"[3]. Перед публікацією він радиться з Михайлом Грушевськии, чи може підписати готову працю своїм прізвищем, адже ініціатива походила від В. Гнатюка. На це Грушевський відповів у листі від 9 лютого 1904 р.: "Про авторство говорив я з Франком і прийшли до предложения, що Ви можете без скрупулів підписати лише себе, а в статті переді пояснити участь чи ініціативу Гнатюка в плані роботи й причини його перешкоди"[4].

Працю "Етнографічна карта …" Томашівський написав ще у 1904 році. У ній автор докладно розглядає опубліковану з цієї тематики літературу, джерела і видані етнографічні карти українського народу. Багато часу забрала копітка робота виготовлення трьох карт (І — розміщення українців-русинів у західній частині Угорської Руси; II — у східній частині; III — орієнтаційиа карта руських колоній). "… при великім труді, терпеливості і перепонах

  1. Франко І. Притча про сліпця і хромця (причинок до історії літературних взаємин старої Руси).//У зб.: Статьи по славяновеению. — СПб., 1906. — Вып.II. — С. 129-155.
  2. Томашівський С. Етнографічна карта Угорської Руси // Статьи по славяноведению. — СПб., 1910. — Вып.ІІІ. — С. 178-269.
  3. Томашівський С. Вказ. пр. — Вступ.
  4. ЦДІАЛ, ф.368, оп.І. сп. комплектується, с.2.