Ігор Скочиляс
З втратою своєї державності Україна розвивалася у специфічних соціально-економічних і політичних умовах. Важливим чинником складних етносоціальних процесів, що тут протікали, був вплив системи економічних і політичних відносин у кожній з держав на формування феодальної структури українського суспільства.
Західноукраїнські землі, корпоровані до складу Польщі протягом другої пол. XIV ст., складали Руське і Белзьке воєводства Польського королівства. Досліджувана територія — Теребовельський повіт — поряд з Галицьким і Коломийським повітами була складовою частиною Галицької землі. З трьох повітів Теребовельський мав найбільшу площу, охоплюючи територію сучасних Теребовлянського, Тернопільського і частину Гусятинського, Збаразького, Козівського, Лановецького, Підволочиського, Чортківського районів Тернопільської області.
Вивчення аграрного і суспільно-політичного розвитку Руського воєводства як складової частини Польської Корони дає можливість знайти ключ до розуміння процесу еволюції феодалізму у Галичині. В зв'яку з цим заслуговує на увагу аналіз структури феодального землеволодіння, вивчення географії феодальної власності на землю, її форм, питання про розподіл багатств між різними групами землевласників, еволюції земельної власності, співвідношення між польською і українською шляхтою в розподілі землеволодінь.
Галицька земля, як і інші території Руського воєводства, з цієї точки зору вивчені слабо. Серед українських вчених лише Ю. М. Гроссман, досліджуючи соціально-економічні взаємини в Руському і Волзькому воєводствах, звернув увагу на маєтковий поділ повітів Галицької землі[1]. Польський історик О. Яблоновський — єдиний серед вчених, хто безпосередньо вивчав структуру землеволодіння зазначеної території, щоправда, в контексті історичної географії[2]. Інших праць, які б стосувалися окресленої роботою теми, нами не виявлено. Поряд з цим існують розроблена методологія дослідження, характеристика структури джерельної бази, оцінки її стану збереженості та придатності при використанні.
