Миколай Сметанка володів селом Білобожниця. Він орендує Білобожницю Загорському, за що останній зобов'язується сплатити 100 флорінтів[1]. Через рік, у 1575 р., село знову здається в посесію.
Клименту Розреповському належало с. Гусарівка, Матіасу Підвербецькому і Голінському — с.Вишнівчик. І в цьому випадку Голінський на певних умовах здавав скальському старості Лянцкоронському свій маєток в оренду[2]. Мартин Калиновський володів селом Личківці, що на південний захід від Теребовлі, Адам Сапоровський — с.Товстобаба, Бартоломей Коссовський — с. Сущин, Криштоф Мишковський — с.Мишків, Станіслав Чеклінський с.Бахримовці, Андрій Козіховський — с.Бичківці, Софія Тарнавська с.Яблунів, Миколай Людзіцький — с. Карамандич.
Містечко Микулинці, що лежало на р. Серет між Теребовлею і Тернополем, належало Самуелю Зборовському, село Увисла Миколаю Немировському, с.Кобиловлоки — Миколаю Гольському, Прошова — Бялковському Францішку, теребовельському земському возному. Села Сухий Став і Завалів перебували відповідно у власності Степана Сухоставського і Станіслава Ліщинського.
Дрібна, або часткова шляхта в другій половині XVI ст. була численною, хоч і намітилась тенденція до її кількісного зменшення. Середня і дрібна шляхта продавала землі та маєтки багатим власникам, а сама шукала засобів до існування на панських дворах, на військовій службі тощо.
При вивченні актового матеріалу часткову або дрібну шляхту виявлено у восьми поселеннях: Довгому, Іванівці, Малій Луці, Золотниках, Підгайчиках, Нижбірку, Оспіному.
Протягом 1559-1580 рр. "часткові" маєтки часто змінювали своїх власників. Не в усіх випадках вдалося встановити кількісне співвідношення підданих в кожній з частин села. В деяких поселеннях спостерігалася тенденція до дальшого дрібнення. Село Довге у 1561 р. бачимо власністю Криштофа Кремпського, Катерини Ліханської, Степана Боярського, Мар'яна Мединського, власника двох підданих.
У 1573-1575 рр. до них приєднуються Мишко Боярський і Мартин Лиханський. А у 1580 р. Довге належить частинами Степану, Миколаю, Олехну Боярським і Лиханському. Як бачимо, склад "пайовиків" села постійно змінювався кількісно, одні родини змінювалися іншими, що зв'язано перш за все з нестійким матеріальним становищем дрібної шляхти.
У с. Іванівка (від Підволочиська) часткова шляхта представлена ще строкатіше. У період з 1559 по 1580 роки її власниками були вісім
