10 МИКОЛА БАНПРІВСЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР БАНДРОВСЬКИЙ.
Вперше напис на ручці з Мишкова спробував відчитати Е.Борнеман в перекладі якого він звучить так: "Командир Першої когорти Іспанського легіону присвятив вотум Юлітеру-Доліхенусу"1!. А Деметрикевич вважав ручку з Мишкова за навершя римського військового знамена - штандарту легіону!?, а Я.Зінгерле - за релігійний вотум, який був складений в офіру Юлітерові-Доліхенусу римським солдатом!3. Я.Зінгерле припускав, що ручка з Мишкова могла бути принесена в Галичину вірогідно 174 року н.є., коли легіони Марка Аврелія висунулися найдалі на північ провінції Дакія. За таку
---
обітниці, заслужено радіючи" (Див.: Бандровський О.Г. До питання про роль римських допоміжних з'єднань - . .) Римські солдати робили дедикації на різких предметах, але найбільше - на культових. Виїжджаючи в спрагах до інших країн і апинивішись далека віл батьківшини бувший член релігійної общеми як правило все ще зберігав прив'язаність до Її богів, яких з поколіннх з покоління вшановували мого предки, На чужині вія шукав земляків, 2 якими міг би спільно вшановувати богів, спорудити їм вівтар або певелике сактилище. Навіть проживаючи в Римі і перебуваючи на службі в римській тварлії, уроджені різних провінцій робили посвячувальні налиси на різних предметах, з т.ч. культових, па пошанізок своїм богам. У Бонні, наприклад, а святилищі Матрони Ауфалес знайдені посвяти різним богам, в т.ч. Юпітеру серел деликантів яких були коєстор | декуріони Колонії Агриніяни, легат, префект і центуріоня І-го легіону Мінерви, сопдистог дмадгадевіта СаПіагита. Відомі посвяти Сильванові і сильванам зід солдат 1-го Парфянського легіону (Согриз Іпесгіріоошт іагіпагип / Сопоіів ашстогіяю Асафегаїв 1 іногагито Веріас Вопозчіле едітиго, - Вепі, 1887. - Мої.М1, - Іпвогірнію ЗР00Ї «СТІ, МІ, ЗІФЮТ)у: Гераклові- Магузанові віл батьків і фракійція, що служили в охороні Каракалли (СП, МІ, 31162), Героо-Бригантієві від чотирьох преторіанців- услийептів (СТЕ, МІ-2807) і, врешті, багаточисленні колективи посаяти від солдат, що походнли з прицунайських провітцій і сучасної Німеччини, де поряд з римськими богами фігурують іллірійські і ракійські божества (СТІ, МІ-З1140 і наступиї). Військові навіть займали вілповілальні посади я ієрархії шатувальляків бога. Так, толовним фламіном бога тревиріа Марса. Лештуса (Галлія) був трибут ІХ-го Тепанського легіону і фламін Августа (СІ, - Весіїп, 1925. - МОЇХ, - ілзог. 403).
Пи цю думку лереповів у наш час В.Кропоткін: Кролоткін В.В. Вказ. пр. - с.125, Мє 121, Вважали, що згадана з дедикації когорта - це побре відома по дакійській хампанії Траяна Перша Їслалська Флавієва когорта з Орхеу-Бистриці (СІ, - Ветіп, 1884. - МОЇМИ. - Іпег.1627), яка пізніше брама також учаєть у боротьбі проги костобоків, ав 145-161 рр. за часів Антонія Пія входила до складу римських військ провінції Дакія. Останній раз Перша Їсп. Фл. Ульг. когорта згадується 21 червня 164 року (Злесгірійе Дасісі Вотапе / 1..Визви, 1.Біотезки сіс. - Висшезіі, 1985. - мої... - Діріошо Б.ХИШ (0.13, ХІХ (г.13). ХХ(Г9). ПРЕ, Ііірі В.ХНІ (2.13); ХХ (с.33); хх (9).
12 дапиза В. Ор. сії. - 5.268-269,
ІЗ Тан же. (5269
