Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

ПОЯВА ПАМ'ЯТОК СХІДНОСЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИХ КУЛЬТІВ... 19


82731, З цією метою зикористовувались, можливо, вексиляції частини легіону ХІІ Геміна Горріанає?,

Пункт Самум, згаданий у докумситі, знаходився в районі нинішнього м.Єату-Маре (Румунія). Ї якщо мова Йде про те, що цензори вирушили з цього пункту за лімес, то це свідчить, що зони вирушили в північному напрямку. Як далеко простягався їхній шлях, а головне, чи переходили вони Карпати, відлозісти важко. Однак для нас тут важливий сам факт - що з першій половині ЇЇ ст. н.е. (а саме щим часом може латуватися ручка з Мншкова та іншіі синхронні з нею. знахідки по північно-східний бік Карпат) римські вексиляції для збору податків відправлялися з вайрямку Пізпічно-Східних Карпат. Якщо ж припустити, що метою вексиляції були племена якоїсь частини Прикарпаття і Подністров'я, то звексиляції могли дістатися до них лише одням 3 двох й тижчих перевалів - Ужоцьким або Яблонецьким. Вхід до останнього був значно ближчим (якщо за точку відліку брати Самум), і виводи по інший бік гір попри теперішню Коломию, власне, на Придністровське Поділля в райони кинішнього Борщева і Залішиків. Тому припущення про перебування римської вексиляції у щих місцях (принаймні з двох точок зору: історичної - свідчення документу, хоч і не конкретне - та природно- географічної - можливий напрямок маршруту), вже не видаються неймовірними. .

Зкачно вагомішим аргументом, ніж ручка з Мишкова та ік.лі звахідки, що свідчать про перебування римських військ на Поділлі, є цегла прямокутної форми, знайдена в середині минулого століття 8 тому самому с.Мишкові Заліщицького повітує3. На бічній стороні


41 Дослівно: "a censibus subsignavit Samum cum regione trans vallum". Цеизори пе тільки займалися збором податків, але й проводіиін лерезінс громадян, які повинні сплачувати лодушний податок. 212 року едиктом Каракалли всім солдатам допоміжних з'єдпаньбумо падано статус громадян. Цим частково втихомирювалися селаратистські тепденції у провінціях; був також псений економічний зиск: збільшувалась кількість ліодей, які, хрін лодушного (ик ларнари), платили ще й земельний податок.
42 A.von Premerstein. C.Julius Quadratus Bassus. - München, 1934. - S.41, приго3 і S.69.
43 Ризсвіді archeologiczny. - Ілибм, 1976. - Явзлут 1. - Tabl.V, fig.3