Сторінка:«Україна в минулому», 1992. – №2.pdf/22

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

ПОЯВА ПАМ'ЯТОК СХІДНОСЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИХ КУЛЬТІВ... | 21


розглядувану цеглу було виготовлено на місці, і як свідчить відбиток штампу на боці пегли, людьми, які безпосередньо мали відношення до Мавританської когорти.

Усе вищесказане можнє резюмувати в такий спосіб:

1. Згідно з умовами раду договорів, які в Ц-ШІ ст. н.е. укладалися між Імперією і варварськими племенами, на зборах останніх повипен був бути присутнім римський центуріон (До. Са55. 172, 2, 3).

2. В ролі такого спостерігача, а з деяких випадках ) для збирання податку (СІ., 1, 827), в середовище племен за лімес висилалися цензори і центурідми доломіжйих частий - вексиляцій, З відповідним числом солдатів.

3. Табір вексиляції розташовувався в міжплемінному центрі або в пезначній віддалі від нього??.


величезні земляні слорули., споруджують постійні табори з кам'ятими стінами здмісх стародани: алиційних тимчасових таборів з часуоколами. З часу Адріана лстіони починають лосилено полоатіюватися за рахунок т.зв. табірких дітей віл пезаколиих зв'язків римських легіоперів, які мо мали права одружуватися, з місивянми жительками. З олиої провіниої в іншу починають пересилати виділені з легіопів вексиляції ї те, змо рапіше було порівняно друсорядким доповненням до легіопу, тепер слає найнажливішою формою пілтримки легіонами одної прозінції легіонів іншої - Кудрявцев О. Яказ. праця. - С.187-188. Вексилияції, які довго знаходилися за межами своєї провінції з часоїі ліставали самостіалість і самі мючнийли шазиватися легіонами, Саме так вони: іменувалися в написах, так призначали себе па клеймах і на будівельній цеглі (Там же. - С.178-179, примітка 28). В Ступаві ї Мушові під Микулошом під час розкопок римських обозів П ст. м зпаййдело штемпелі на цеглах "СЕС. Х. ВР" РШір /. Радаісів Сгхспозіомесії - Розпаї «1948. - 5.352-353. орг.Я2, 2-3, 4-7. Кожна вексиляці? легіонерів супроводжувалась. всяною кількістю допоміжного війська. Вексиляції. які відривались ві свої легіонеріт па тривалий час від Діоклетіана лягли в оспопу легіотія мобільної армії (сотіцспуєу). В часи Маркоманських зійн - кульмінації міцності дукайського лімесу - було підтягиуто ло 12-14 легіонія. Топ ж різко зросла кількість вексиляцій, переведених а Карпато-Дунайський регіо з їчших пунктія лімесу лля боротьби з варпарами (Кудрядцев 0. Вказ. арашя. - Є.166)

49 Чисельність воєнних римських колииголитв, розміщених у глибниї варварських 2 територій даходила коли до 20 тисяч (Ріо Сасз. 71). Археологічні знахідки засвідчили сліди римських когорт і вексиляцій у Леапьварі-Їжі. Комарно, Братісларі, вищезгаланій Стурлиї, па горі Девін у Слошаччкиі. Безсумийоа наявність військового коитингеяту п Треичині. Крім воєнних «функцій (насляд за додержанням умов мирного доголору, ослаблених воєнного потенціалу і набір у війська). мі частини охороняли дороги, які вели до Карпатських перевалі, склали