Сторінка:«Україна в минулому», 1994. – №5.djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

вінського та С. Сембратовича. Михайло Грушевський сприймався ж галичанами як активний сподвижник політики “нової ери”. І. Франко, зокрема, у своєму листі до М. Драгоманова від 9 серпня 1894 р. писав: “Про Груш[евського] я не знаю багато. Він дебютував у нашій літературі з декількома новелами з підписом Михайло Наволока і навіть написав був роман “Свої і чужі” — річ зовсім слабу. Щодо політичних поглядів, він, здається, барвінщанин отеє недавно, восени минулого року чи весною сього року, коли Барвінський їздив на Україну, щоб збирати підписи людей, похваляючих його політику, а порицаючих Романчука, в числі тих підписів був і його підпис”[1]. Прихильність М. Грушевського до угодовської політики стверджує також у листі до М. Драгоманова (датований кінцем січня — першою половиною лютого 1894 р.) і Т. Окуневський: “Чути тут було іменно голоси, щоб позволити Барвінському сю слідуючу 6-літну каденцію сеймову… перепослувати — єму діла не мішати, позволити взяти від поляків, що ся взяти даст, а самим независимим “руки по швамь” задержати тільки критикуюче і контролююче становиско. Думку сю рішуче підпирав в приватних розговорах зі мною професор» Грушівський”[2]. Так, з “резервою деякою”[3], молодого професора зустріла українська галицька громада, і тільки студентська молодь з нетерпінням чекала його приїзду[4].

Михайло Грушевський прибув до Львова наприкінці вересня і відразу ж по приїзді відвідав родину Барвінських. Хоча глави сімейства. знайомого ще по Києву, він вдома не застав, але Барвінські прихильно поставилися до закордонного гостя і всіляко сприяли його ознайомленню з місцевим життям[5].

30 вересня відбувся вступний виклад Михайла Грушевського у Львівському університеті. Молодого науковця прийшли послухати не тільки студенти всіх чотирьох факультетів університету, але й чимало професорів та місцевих знаменитостей, серед яких варто згадати хоча б ініціатора громадівського руху в Галичині Д. Танячкевича, видатного українського діяча О. Огоновського, польського історика Л. Фінкля[6].

 
112
  1. ↑ Франко І. Зібр. творів: У 50 т. — К., 1986. — Т. 49. — С. 508.
  2. ↑ Переписна Михайла Драгоманова з д-ром Теофілом Окуневським (1883, 1885-1891, 1893–1895) / Зладив і видав М. Певлик. — Львів, 1905. — С. 222.
  3. ↑ Барвінський О. Спомини… — Спр. 24. — С. 363.
  4. ↑ ЦДІА України у Львові. — Ф. 349. — Оп. 1. — Спр. 2. — Арк. 44.
  5. ↑ Барвінський О. Спомини… — Спр. 24. — С. 363–365.
  6. ↑ Діло. — 1894. — 1 жовтня.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:«Україна_в_минулому»,_1994._–_№5.djvu/112&oldid=681776