Кримського педагогічного інституту); з 1925 р. — професор цієї ж кафедри, а також завідуючий відділом татарської мови та літератури інституту; з 1932 р. — завідуючий кафедрою мовознавства. У Кримському університеті у 1921 р. він створив і очолив Кабінет сходознавства з цінною колекцією давніх ярликів і рукописів кримськотатарською мовою, зі збіркою -етнографічних експонатів. В. Й. Філоненко взяв активну участь у діяльності Таврійського товариства історії, археографії та етнографії (до 1929 p., тобто, аж до ліквідації товариства, був заступником голови). У 1930 р. був вибраний науковим співпрацівником Кримського науково-дослідного інституту. За роки роботи в Криму В. Й. Філоненко зібрав значний лінгвістичний і фольклорний матеріал про кримських татар, кримчаків, караїмів, циганів. Цей матеріал тільки частково був опублікований при житті дослідника. У роки проживання в Криму перед очима В. Й. Філоненка пройшло все жахіття громадянської війни, голоду 1921–1922 pp., боротьби проти т. зв. велі-ібрагімовщини, нового голоду 1931–1933 pp. Наближались всеохоплюючі чистки націоналістів, контрреволюціонерів, зрадників, антирадянських елементів.
Ніби в полоні передчуття, В. Й. Філоненко разом з дружиною у 1935 р. залишили Сімферополь — всього за кілька місяців до ліквідації відділення татарської мови та літератури Педінституту, арешту і розстрілу друзів В. Й. Філоненка, а також його колег по інституту відомих тюркологів Б. Чабан-заде, Г. Айваза, О. Акчокракли. У 1935 р. В. Й. Філоненко був вибраний дійсним членом Каракалпацького науково-дослідного інституту в Турткулі. В інституті — до його закриття 1936 р. — В. Й. Філоненко керував групою національної школи та етнографії. Він брав участь у комплексній експедиції для вивчення Каракалпакії (матеріали експедиції не були опубліковані). У Турткулі В. Й. Філоненко завідував також кафедрою мови та літератури Каракалпацького педагогічного інституту.
У 1936–1942 pp. він — професор Кабардино-Балкарського педагогічного інституту в Нальчику, в якому завідував кафедрою російської літератури. У 1939 р. В. Й. Філоненко очолив лінгвістичну експедицію в Балкарію. Німецька окупація і майже трилітнє “попереднє” ув'язнення у підвалах НКВС (причиною арешту став візит, нанесений В. Й. Філоненку німецькими колегами-сходознавцями, серед яких був монголіст світової слави Н. Поппе), на щастя, не підірвали моральних і фізичних сил вченого.
З 1945 р. В. Й. Філоненко — професор російської мови та літератури, згодом латинської мови П'ятигорського педагогічного інституту іноземних мов. У цьому ж інституті він пропрацював до кінця життя, продовжуючи лінгвістичне й етнографічне вивчення тюркських на-
