Сторінка:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf/170

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тюркских наречий), Вамбери (Etymologisches Wörterbuch), Міклошіча (Die türkischen Elemente in den südost-und osteuropäischen Wörtern orientalischen Ursprungs), Локоча (Etymologisches Wörterbuch der europäischen Wörter orientalischen Ursprungs), Брюкнера (Słownik etymologiczny języka polskiego), Муха (журнал “Wörter und Sachen”) та ін. За Мухом, чумаки — це die Menschen mit einen Baum oder einem Stück Holz (люди з деревом або зі шматком дерева). Карлович (Słownik wyrazów obcego a mniej jasnego pochodzenia. — Krakow, 1894–1905) подає кілька значень етноніма “чумак” — “фірман, візник, обозний (в Україні); доглядач, наглядач, корчмар (на Поділлі)”. Походження ж слова “чумак” цей дослідник пов'язує з османсько-перським “чоман-дар”, що втратило кінцеве “дар”, і перекладає “чомандар” як “тримаючий булаву, булавник”. Проте, тут же задає собі питання: “Чому так прозвали фурманів?” — і не дає відповіді.

Макарушка у своєму “Словарі українських виразів, перейнятих зі слів тюркських” вважає слово “чумак” “тюркським” і пояснює його так: “чумак — це торговець, який везе до Криму з України пшеницю, а з Криму сіль і рибу привозить”.

Преображенський у “Этимологическом словаре русского языка”, вказуючи, що походження слова “чумак” невідоме, подає такі його значення: “вантажний візник; шинкар, монопольщик, той, що сидить у шинку”. І, на кінець, народна етимологія цього етноніма. Дізнатись про неї можна з праці В. Білого “Чумаки на Звенигородщині” (Матеріали до вивчення виробничих об'єднань. — Київ, 1931. — Вип. 2), автор якої пише: “Що ж до назви “чумаки”, то за оповідями старих чумаків вона походить від слова “чума”. Вештаючись по світу, чумаки завозили заразну хворобу чуму, яка водилася в чужих краях. Боячись заразитись чумою, чумаки підмазували вози смолою, то від цієї роботи вимазувались самі і, коли повертались з дороги, то їхні сорочки і штани були чорними від смоли. Однак вони цього не дуже оберігались, позаяк думали, що через просмолений одяг не так легко проникає хвороба чума і не заводиться усіляка нечисть. Від цього й прозвали їх чумаками" (пор. також: І. Слабєєв. З історії первісного нагромадження капіталу на Україні. Чумацький промисел і його роль у соціально-економічному розвитку України XVIII – першої половини XIX ст. — Київ, 1964).

Такі є різні гіпотези про походження і значення етноніма “чумак”. Які ж із них є більш-менш наближеними до істини? Якщо вважати слово “чумак” запозиченим з тюркських мов, то можна виділити два варіанти тлумачення цього слова. Перше від слова “чум” — “ківш, черпак, корець”, а друге — від слова “чомак” — “дрючок, палка з набалдашником, палиця”. Проте, обидва ці тлумачення не прийнятні, бо вони не співвідносяться з об'єктом, що ними позначається. Справді, яке відношення мали чумаки до ковша? Хіба те, що ківш був у них на возі поміж інших речей і ковшем вони черпали воду. Та пили ковшем