Сторінка:«Україна в минулому», 1996. – №8.pdf/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

СТАТТІ

ДОРОГАМИ УКРАЇНСЬКОЇ КЛІО
Про становище історичної науки в Україні[1]

Історична наука займає особливе місце не лише серед гуманітарних дисциплін. Вона тісно пов'язана з суспільною свідомістю нації, з ідеологічними проблемами, а також з політичною сучасністю та перспективами будівництва держави. Бо це не пустопорожня фраза, що для розуміння сьогоднішнього дня треба знати минуле, в якому закладено й майбутнє народу. Тому стан історичної науки турбує і хвилює громадськість, принаймні ту її частину, що мислить. Мої міркування (частково, зрозуміло, дискусійні) мають характер досить сконденсованого конспекту. Але стислість викладу дає помітні переваги. Хочу, в загальному, торкнутися таких питань:

1. Історична наука в Україні до 1991 р.
2. Основні напрями праці істориків після 1991 р.
3. Жанри історичної літератури.
4. Структура історичної науки.
5. Фази розвитку історіографічного процесу і сучасне становище історичної науки.

 
1
Історична наука в Україні до 1991 р.

Професія історика була в колишній Радянській Україні й привілейованою, й дуже небезпечною. Привілейованою — бо історик міг перетворитися в високооплачуваного оспівувача існуючого ладу, його не стільки соціально-класових, як москвоцентричних традицій; небезпечною — бо намагання незаідеологізовано досліджувати історію України натикалось на звинувачення в буржуазному націоналізмі з відповідними до різних епох санкціями. Остання велика за обсягом чистка підозрілих істориків відбулася 1972 р. Одночасно було встано-

  1. Підстава статті — два виступи на наукових семінарах у США: 12 жовтня 1995 р. в Українському дослідному інституті Гарвардського університету, Кембрідж (доповідь під назвою "Сучасний стан українських історичних студій") та 20 жовтня 1995 р. у Гарріманівському інституті Колумбійського університету, Нью-Йорк, під аналогічною назвою. Крім цього, у дещо поширеному вигляді, доповідь під заголовком "Стан і завдання сучасної історичної науки в Україні" було прочитано 18 листопада 1995 р. на VII Загальних зборах Наукового товариства ім. Шевченка, Львів. Після цих виступів були питання, розгорталася дискусія. Матеріали дискусії враховано в сьогоднішньому остаточному варіанті тексту, що відбиває становище в історичній науці, яке склалося на листопад 1995 р.