Сторінка:«Україна в минулому», 1996. – №9.djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Рис II. Кельтські вироби із Західної України: 1 — бронзова нашийна гривна зі с. Залісся Борщівського району Тернопільської області; 2 — бронзова фібула зі с. Городниці Городенківського району Івано-Франківської області; 3 — срібна голова бика зі с. Радимне біля Перемишля (в даний час на території Польщі); 4 — срібний казанок зі с. Колоколин Рогатинського району Івано-Франківської області

ми зі східнословацькою групою пам'яток латенського часу, яка була синхронна пуховській культурі, а на пізньому етапі співпадала з пам'ятками липицького типу Верхнього Подністров'я[1].

Вивчаючи срібну голову бика з Радимна, не можна не помітити, що роги у нього так само вигнуті і прикрашені кульками на кінцях, як і на чотирьох парах рогів, які прикріплені до вінців казанка з Колоколина (рис. II,4). Нашим знахідкам можемо навести численні аналогії. Так, наприклад, на краях вінців бронзового казанка із Сен-Коломб (департамент Кот д'Ор, Франція) бачимо чотири видовжені голівки звіра, які так, як і на казанку з Колоколина, підносяться над отвором з чотирьох країв вінців. Мабуть, і в першому, і в другому випадках маємо образні втілення якоїсь ідеї, пов'язаної, напевно, зі світосприйманням чи осмисленням світобудови (чотири сторони світу?).

Образ бичачих ріжок у кельтському мистецтві та релігії один з найзагадковіших. На кінчиках рогів часто бачимо кульку. Такі кульки є, наприклад, на культовому бронзовому шоломі 25 р. до н.е., знайденому в Темзі. Близькі паралелі знаходимо також на срібному казані з Гундеструпе (Данія), куди він був привезений на початку I ст. до н.е. з території сучасної Угорщини, де, як вважають, був виготовлений. На цьому казані серед різних зображень представлений чоловік у рогатому шоломі з кульками на кінцях рогів. У кельтській світоглядній символіці казан займав одне з найважливіших місць. В Ірландії магічний казан був символом достатку, безсмертя і часто клався на священне місце, відведене в будинку. Під час урочистостей, відомих під назвою “гобнія”, в казані варилось магічне пиво для харчування і підкріплення божества. Можливо,

  1. Sulimirski T. Trakowie w północnych Karpatach // Acta Archeologica Carpatica. — Kraków, 1974. — Т. XIV. — S. 86-89 (ryѕ. 5,6).