Ця сторінка вичитана
Дайте мені на хліб
На шматочок…
Матінки, мене пожалійте,
Батечки, мене научіте,
Як його в світі жити
Мені…
О, ні!
Не копійки брудні!
Дайте шматочок щирости!
О, коли-б серцем вирости
До безмежної,
як біль, тишини!
Але мовчки проходять вони,
Кожний кожному завше далекий…
І вже вечір вохкий догнив,
І не сплять лиш аптеки…
Та ще серця самотній стук…
І лягає мокрий туман
На безлюдий майдан,
На брук…
Звук
Кожного
Кроку
Мертвий такий,
Так наче з боку
Минулі віки —
Вулиць провалля чорне…
