Ця сторінка вичитана
Що з очима повними муки
Виє в пики фарбованих баб
— Цигарки гостабфаб!
Ех!
А ще краще сліпець біля тину
Що, зігнувши дугою спину,
Виє кожну хвилину
— „У каміна“
А хвилина
Годину
Непомітно за руку веде…
І ніде
Не спочину!
Ніде
До загину…
Ніде!
І обличчя моє бліде
Не одягне ніколи усмішки,
Що бувала колись у людей
Над сторінками мудрої книжки…
Ах, ця мудрість!
— Десяток слів.
Ну навіщо поеми й промови?
Головне — заробив і з'їв
І щоб трошки здоровий!
І тоді вже, ноче, дивись,
