Ця сторінка вичитана
А я тобі дні віддам, —
Славлю тебе, великий!
Вірю, — сльоза одинока каліки
Важить більш, ніж промови, баланси
і тисячі віршів і драм!
Там —
Вам,
Нам,
Тобі.
Мені
Їм —
Гей —
Всім,
Всім,
Всім, —
Так буде:
Прийдуть дужі щасливі люди;
А земля така й не така:
І машини прекрасні всюди,
И без мозолів кожна рука…
І ось сядуть вони на квітчастих луках,
І розступиться час
і в крові, на Голготі в муках
узрять нас.
Тоді голос — від моря до моря:
— Що з вас кожний робив тоді,
Як творилося наше вчора
На землі від крови рудій?
